16 квіт. 2014 р.

Про письменників, читачів та епіграфи

Афоризм:


Треба писати так, як говориш… якщо, звісно, говориш добре. Жуль Ренар.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):


Qui non vult intellegi, non debet legi [кві нон вульт інтеллегі, нон дебет легі]: хто не хоче бути зрозумілим, того не варто й читати.

Значення іншомовного слова:


Епіграф (від грец. επιγραφή – заголовок, напис): 1) У стародавніх греків – напис на пам’ятнику. 2) Цитата, крилатий вислів, афоризм, уривок з пісні або приказка, вміщені перед текстом твору або його розділами. Визначає основну ідею чи тему твору, його загальний тон.

Краса природи:


[caption id="" align="aligncenter" width="640"] Автор фотографії: Rodrigo_Soldon[/caption]

PS.


Сьогодні дивним чином збіглися за змістом афоризм і крилатий латинський вислів. З позиції автора та читача вони стверджують одне і те ж: не слід виправдовувати невміння говорити/писати глибиною змісту. Протилежне твердження теж абсолютно правильне: як би гарно не було написано твір, у ньому має бути ще й відповідний зміст та ідея. Якщо узагальнити – прийдемо до відомого ще древнім правила про необхідність відповідності форми і змісту. Сучасна література, на жаль, дає нам зовсім інші приклади. Дехто з авторів навпаки - намагається написати якомога заплутаніше, використовуючи неоковирні вислови і видає це за «нову течію в літературі». Та «течія» ця відома вже давно і називається недорікуватістю (укупі зі звичайною неграмотністю), і несе ця «течія» в більшості випадків усілякий непотріб. Відкладіть таку книжку – і не зазнаєте жодної втрати, а час і душевні сили зекономите. Та й смак до гарної літератури не втратите. От такі у нас вийшли літературні міркування. Цікаво, що й третє слово сьогоднішньої публікації також пов’язане з письменством. І теж вимагає стислості й зрозумілості. Якщо троє говорять про те ж – можливо, варто прислухатися?

Немає коментарів:

Дописати коментар