Про звички, запах грошей і улюбленців

Афоризм:

Звичай — опора дурості. Поль Декурсель.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Pecunia non olet [пекуніа нон олет]: гроші не пахнуть (цінність грошей не залежить від їх походження). Веспасіан.

Значення іншомовного слова:

Протеже (від франц. protege – той, що перебуває під захистом, ставленик): особа, що користується чиєюсь прихильністю або рекомендацією, влаштовуючи свої справи, службову кар’єру; чийсь ставленик, улюбленець.

Краса природи:

[caption id="" align="aligncenter" width="640"] Автор фотографії: katunchik[/caption]

PS.

Сьогоднішній крилатий латинський вислів – досить відомий і пов’язаний з ситуацією оподаткування згадуваним імператором Веспасіаном громадських вбиралень. Як і більшість латинських висловів, з часом він втратив своє початкове значення і набув універсального значення. Сьогодні ми вживаємо цей вислів, коли хочемо сказати, що певні прибутки були отримані не досить чесним шляхом. Здавалося б, а й справді, яка різниця, звідки людина отримує свої прибутки. Та ні – це має значення. Навіть якщо відкинути всі ці метафізичні теорії про те, що гроші «переносять» на собі енергетику попередніх власників, джерело прибутку має значення. В першу чергу - для самої людини. Адже просто заробити гроші в сучасному світі – не проблема. Інша справа, що більшість людей не хоче розмінювати на це усе своє життя. Згадаймо фразу, що вже одного разу зустрічалася нам у книжці з тайм-менеджменту: «Гроші повинні бути винагородою за роботу, а не стимулом до неї». Та й Паркінсон каже, що первинним повинно бути усвідомлення людиною важливості своєї праці, а її оплата – лише визнанням суспільством результатів цієї праці. На жаль, сучасність ще далека від такого стану поводження з грошима, ми все більше скочуємося до розмірів оплати замість змісту роботи. І заспокоюємо себе словами сьогоднішнього виразу. Та в душі все одно залишається осад, змити який спроможна лише улюблена справа. Чи не тому так багато людей сьогодні поряд з основною роботою мають ще й хобі (а іноді – й не одне)?