Ганс Сельє. Стрес без дистресу (завершення).

Сьогодні ми завершуємо знайомство з невеликою за обсягом, однак досить вагомою за змістом книжкою Ганса Сельє «Стрес без дистресу» (М.: Прогресс, 1982.– 122 с.). Акцентую вашу увагу на одній з цитат: «Стрес – це аромат і смак життя». Як на мене, абсолютно правильне твердження, тому завжди дивувався марності намагань тих, хто хоче прожити життя без стресів. Стреси будуть завжди, головне – наше ставлення до них, аби вони не переходили в категорію дистресів, де справді можуть накоїти чимало лиха. Як цього не допустити – й аналізує цей відомий вчених у своєму сьогоднішньому творі. Я ж пропоную вашій увазі найцікавіші його думки:

• Відсутність мотивації – найбільша душевна трагедія, що руйнує всі життєві підвалини.
• Потрібно перекинути міст теплоти і довіри через прірву, що розділила покоління.
• Праця є біологічною необхідністю.
• Мозок приходить в розлад, якщо ми не використовуємо його постійно для гідних занять.
• Неспецифічна дія стресу завжди ускладнюється специфічним дією стресора, а також вродженою чи набутою схильністю.
• Фази загального адаптаційного синдрому: 1) здивування або тривога; 2) опір; 3) виснаження.
• Питання не в тому, потрібно чи не потрібно працювати, а в тому, яка праця найбільше вам підходить.
• Фатальний ворог усіх утопій – нудьга.
• Треба вміти мріяти, перш ніж намагатися здійснити свої мрії.
• Жодне суспільство не буває цілком справедливим.
• Старіння – підсумок всіх стресів, яких зазнав організм протягом життя.
• Тільки невдача і відсутність мети псують задоволення від роботи.
• Потрібно дозволити життю протікати природним шляхом, щоб розкрився вроджений потенціал.
• Лише деякі люди розмірковують про докорінну відмінність між цілями і засобами, але без усвідомлення цієї різниці не можна знайти душевний спокій.
• Пошуки прийнятної філософії життя слід почати з самоаналізу.
• Щоб надати життю сенс і певну спрямованість, нам потрібна піднесена віддалена мета.
• Безпристрасну логіку використовують, щоб вірніше досягти емоційно обраної мети.
• Свідомі цілі життя: 1) схилятися перед сильним; 2) бути сильним; 3) дарувати радість; 4) отримувати радість.
• Розумове перенапруження, невдачі, непевність, безцільне існування – найшкідливіші стресори.
• У рамках своїх вроджених даних слід зробити все, на що ми здатні, прагнучи вищої майстерності.
• Прагни до найвищої з доступних тобі цілей. І не вступай у боротьбу через дрібниці.
• Сором'язливе придушення природних потягів, яких все одно не уникнути (особливо якщо ці потяги нікому не шкодять), викликає почуття провини й психологічного стресу.
• У відділення може бути лише один завідувач, але це не означає, що інші співробітники гірші.
• Іноді ставлять під сумнів цінність успіху, щоб виправдати власну неспроможність її домогтися.
• Усі найвеличніші думки вже висловлені, мислителі нових епох просто перекладають їх на мову сучасності.
• Для підтримки фізичного і душевного здоров'я людина повинна прагнути до мети, гідної прикладених зусиль.
• Радість усиновлення дитини полягає в тому, що з'являється мета – заслужити її любов.
• Ваше значення і стійкість вашого становища визначаються минулими досягненнями і нинішньої кваліфікацією.
• Безперервне вдосконалення – єдино незмінний принцип поведінки.
• Потрібно звикнути розглядати всі наші проблеми як суму кількох складових.
• Ніщо так не допомагає хворому, як цілющий стрес спрямованої на щось інше уваги.
• Природа – невичерпне джерело усіх наших проблем і їх вирішень.
• Цінуйте радість справжньої простоти життєвого устрою.
• З якою б життєвою ситуацією ви не зіткнулися, подумайте спочатку, чи варто боротися.
• Беріть приклад з сонячних годинників – ведіть рахунок лише радісним дням.
• Якщо вас чекає гнітюче-неприємна справа, але вона необхідна для досягнення мети, не відкладайте її (у методах самоорганізації це називається «з’їсти жабу» - прим. моя)

PS.

• Інша назва сказу – гідрофобія (страх води).
• Телеологія – концепція початкової доцільності природи.
• На коралі живуть водорості, які використовують відходи життєдіяльності поліпів, інакше на обмеженому просторі коралового рифу змогла б жити лише обмежена їх кількість.
• Альберт Сент-Дьйорді: «Здатність створює потребу використовувати цю здатність».