26 черв. 2014 р.

Про генія, актора і кабінет

Афоризм:


Геній вказує шлях, талант іде ним. Марія фон Ебнер-Ешенбах.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):


Lusi, plauditeузі, плавдіте]: я зіграв, аплодуйте.

Значення іншомовного слова:


Кабінет (франц. cabinet, зменш. від cabine – кабіна): 1) Окрема, відповідно обладнана кімната для занять чи ділових розмов. 2) Лікувальний кабінет – приміщення в лікарні, поліклініці з необхідною медичною апаратурою тощо. 3) Кабінет міністрів – офіційна назва уряду в ряді країн.

Краса природи:


[caption id="" align="aligncenter" width="640"] Автор фотографії: cwirtanen[/caption]

PS.


Сьогоднішнім крилатим латинським висловом, як і вже відомим нам виразом «Acta est fabula», прийнято було завершувати вистави у тогочасному римському театрі. Зазвичай його виголошував один з головних героїв по закінченні монологу, що міг тривати досить довго, тому потребував якогось знаку для глядачів про завершення. Здається, це мало б трохи ображати самих глядачів – ніби вони самі не здатні зрозуміти, коли закінчується промова актора. Однак насправді це річ досить потрібна. Неодноразово, будучи на різноманітних виставах і концертах, я переконувався, що досить часто глядачів в залі сприймали паузу у виконанні якогось твору за його завершення і починали аплодувати одночасно з продовженням виконання. Це досить негативно сприймається як виконавцями, так і слухачами, що запізно розуміли свою помилку. Наступного разу, коли виступ і справді закінчувався, вони вже не поспішали аплодувати, аби знову не втрапити у незручну ситуацію. Але це призводило до певної паузи, кожна секунда якої дуже дорого коштує для виконавця, адже він не може оцінити реакції слухачів на представлений твір. А так – усе чітко. Якою б затягнутою не була пауза у промові актора (а пауза, згідно канонів театрального мистецтва – повноцінна складова будь-якого виступу), викладачі зосереджуються на змісті, а не на «вгадуванні», чи це, випадково, вже не кінець. А прозвучала завершальна репліка виконавця – тут вже можна повною мірою віддячити йому за вдалий виступ чи, за необхідності, висловити своє негативне ставлення до невдалого. Обидві сторони задоволені, обидві повністю віддаються процесу: чи ж не цього прагнуть як одні, так й інші.

Немає коментарів:

Дописати коментар