Ганс Сельє. Від мрії до відкриття (ч. 3)

Сподіваюся, учора ви встигли прочитати (й обміркувати) запропоновані вам виписки з твору, який ми з вами разом читаємо останні кілька тижнів – книжки Ганса Селье «Від мрії до відкриття» (От мечты к открытию: Как стать ученым. - М.: Прогресс, 1987. - 368 с.). Якщо ні – разом з сьогоднішніми цитатами у вас буде подвійна порція на весь наступний тиждень (зроблю її трохи меншою, аби не перевантажувати вас інформацією). Сподіваюся, що деякі з порад цього видатного вченого (частина 1, частина 2) стануть вам у пригоді в наш «дистресовий» час. Не дивіться, що більшість сьогоднішніх виписок стосуються ніби суто науковців: насправді ж переважна кількість наведених висловів є універсальними і можуть бути використані у найрізноманітніших життєвих ситуаціях:

• Лише одну річ не можна забрати у людини, не забираючи життя, - її знання.
• Головне завдання вченого – внести упорядкованість у наші знання про Природу.
• Щирість, врівноваженість, розуміння себе і інших – ось запорука щастя й успіху в будь-якій області діяльності.
• Вчений потребує правди незалежно від того, про що вона свідчить.
• У вихованні самодисципліни існує небезпека підміни цілей засобами.
• Великі знання так само не перетворюють людину на вченого, як запам'ятовування слів не робить з неї письменника.
• Простота і стислість – не просто ознаки науки, а сама її сутність.
• «Оптимізм за аналогією»: якщо інші змогли це зробити, то і я зможу.
• Нас особливо дратує те, що ми дратуємося.
• Справжня скромність ніколи не буває наскільки нескромною, аби привертати до себе увагу.
• Рівень інтелекту й освіти впливає лише на манеру вираження інстинктивних пожадань, а не на їх наявність.
• Питання має ставитися не за принципом «хто правий», а за принципом «що правильно».
• На малозначущі ідеї не нападають – їх ігнорують.
• Надмірно самокритичний підхід має стерилізуючий вплив.
• Вчений найкращим чином виконує свою викладацьку місію, дозволяючи студентам і аспірантам брати участь у власній науковій роботі.
• Працівники бувають особистісно-орієнтовані (Що ви хочете, щоб я зробив?), і предметно-орієнтовані (Чого необхідно досягти?).
• «Ефект каракатиці»: маскування помилок потоком слів, що вихваляють мудрість перевіряльника.
• Секрет вдалого вибору співробітників: треба знаходити людей, які самі хочуть робити те, що б вам хотілося від них.
• Якщо людина не підходить до своєї посади, не намагайтеся змінити людину – змініть посаду.
• Латотропізм - особливий інстинкт, що дозволяє його володарю негайно виявляти помилки.
• Не доводь [словами], а показуй [ділами].
• Нам хочеться бачити у вчених ексцентричних диваків, щоб не так сильно відчувати свою посередність, коли вони роблять якесь блискуче відкриття.
• Не можна ненавидіти сліпого за те, що він сліпий, і намагатися переконати його у зворотному; просто не потрібно брати його на роботу шофером.
• Типовий аргумент всіх безплідних невдах науки: вже наступне покоління неодмінно отримає користь з усього того, що ми зробили для його блага.
• Кожну наступну іноземну мову вивчати легше, оскільки людину не ставить у глухий кут сама думка про оперування незнайомими йому словами.
• Людський мозок відмовляється оперувати думками, доки вони не викладені в більш-менш чіткій формі - понятійних блоках.
• Який би об'єкт ми не вивчали, слід з'ясувати, з яких дрібніших об'єктів він складається і в яку систему він входить складовою частиною.
• Аналогія здатна припускати, на ній будуються всі гіпотези і теорії, але вона не може нічого довести.
• Найчастіше помилки результатів викликана тим, що з двох агентів (або цілей), які важко відокремити один від іншого, один інертний, однак його легко виявити («мовчазний маркер»), в той час як інший активний, проте не піддається виявленню.
• Думка, що реальний факт володіє деякою самостійною цінністю, - помилкова; цінністю володіють теорії, що встановлюють зв'язки між цими фактами і які приводять нас до встановлення нових.
• Ніхто не вірить в гіпотезу, крім того, хто її висунув, але всі вірять в експеримент, за винятком того, хто його проводив.
• Найкраща теорія ґрунтується на найменшій кількості передумов і об'єднує найбільшу кількість фактів, бо вона може асимілювати ще більшу кількість фактів без шкоди для своєї власної структури.
• Індукція і дедукція повинні слідувати в дослідженні одна за одною, як ноги при ходьбі.
• Природа не балакуча, вона завжди відповідає на наші запитання лише «так» або «ні».
• Хороша теорія повинна об'єднувати найбільшу кількість фактів найпростішим способом.
• Теорія «упаковує» факти для їх зберігання в пам'яті й передачі в процесі навчання.
• Незвичайне ми сприймаємо як неймовірне, в той час як саме незвичайне і є найбагатшим джерелом великих відкриттів.

Кілька цитат, які наводить Сельє:

• Пізнавати, не роздумуючи, - марно; міркувати, не пізнаючи, - небезпечно (Конфуцій).
• Поваленню теорії сприяє тільки краща теорія і ніколи – просто факти, що їй суперечать (Джеймс Конант).
• Важливість відкриття найчастіше пропорційна його несподіваності (Ф. Мажанді).

PS.

Продовження читайте наступної суботи.