Ганс Сельє. Від мрії до відкриття (завершення)

Сьогодні ми з вами завершуємо ознайомлення з книжкою Ганса Селье «Від мрії до відкриття» (От мечты к открытию: Как стать ученым. - М.: Прогресс, 1987. - 368 с.), точніше – з моїми виписками з неї (першу частину можна подивитися тут, другу – тут, а третю - тут). Мені вдалося роздобути й другу його книжку – «Стрес без дистресу», тому незабаром чекайте нотаток і з неї. Сьогоднішні виписки стосуються переважно наукової діяльності (особливо друга частина, де йдеться про роботу з літературою та написання статей), однак у кінці вас чекає звичний бонус: вислови відомих людей, які використовував автор у своїй книжці. Нетерплячі можуть почати з кінця, іншим же пропоную дотримуватися традиційного способу читання:

• У світі існують два типи людей – ті, що створюють багатства і ті, що борються за оволодіння ними.
• У сучасному суспільстві лише найнезалежніші індивіди здатні протистояти спокусі сприйняти банальні ідеали натовпу.
• Єдине гарантоване надбання людини – це він сам.
• Аксіома «чого немає, те діяти не може» - джерело багатьох помилок.
• Протилежності не такі вже несхожі, все залежить від характеристик порівняння.
• Кортизон (протизапальний гормон) не є перешкодою для патогену, що атакує тканини. Навпаки, він руйнує зведений організмом запальний бар'єр, який у більшості випадків є надлишковим і служить больовим проявом хвороби.
• Більшість хвороб є «плюрикаузальними» (розвиваються при одночасній наявності декількох причинних факторів).
• В експериментах слід пам'ятати про правило: подіяти може зовсім не те, чим ви впливали.
• На практиці прості помилки, викликані неуважністю, недбалістю або браком досвіду, набагато більше поширені і небезпечні, ніж логічні помилки, що виникають через нестачу інтелекту.
• Біолог не може витрачати свою енергію на вирішення апорії Зенона «Про Ахілла і черепаху», бо хто ж тоді буде вивчати біологію черепахи.
• Вчіться зосереджуватися.
• В науці немає обмежених областей – є тільки обмежені вчені.

Ганс Сельє. Від мрії до відкриття (ч. 3)

Сподіваюся, учора ви встигли прочитати (й обміркувати) запропоновані вам виписки з твору, який ми з вами разом читаємо останні кілька тижнів – книжки Ганса Селье «Від мрії до відкриття» (От мечты к открытию: Как стать ученым. - М.: Прогресс, 1987. - 368 с.). Якщо ні – разом з сьогоднішніми цитатами у вас буде подвійна порція на весь наступний тиждень (зроблю її трохи меншою, аби не перевантажувати вас інформацією). Сподіваюся, що деякі з порад цього видатного вченого (частина 1, частина 2) стануть вам у пригоді в наш «дистресовий» час. Не дивіться, що більшість сьогоднішніх виписок стосуються ніби суто науковців: насправді ж переважна кількість наведених висловів є універсальними і можуть бути використані у найрізноманітніших життєвих ситуаціях:

• Лише одну річ не можна забрати у людини, не забираючи життя, - її знання.
• Головне завдання вченого – внести упорядкованість у наші знання про Природу.
• Щирість, врівноваженість, розуміння себе і інших – ось запорука щастя й успіху в будь-якій області діяльності.
• Вчений потребує правди незалежно від того, про що вона свідчить.
• У вихованні самодисципліни існує небезпека підміни цілей засобами.
• Великі знання так само не перетворюють людину на вченого, як запам'ятовування слів не робить з неї письменника.
• Простота і стислість – не просто ознаки науки, а сама її сутність.
• «Оптимізм за аналогією»: якщо інші змогли це зробити, то і я зможу.
• Нас особливо дратує те, що ми дратуємося.
• Справжня скромність ніколи не буває наскільки нескромною, аби привертати до себе увагу.

Ганс Сельє. Від мрії до відкриття (ч. 2)

Оскільки виявилося, що читаю я набагато більше, ніж думав (в першу чергу завдяки придбаному на день народження планшету), вношу в план розміщення матеріалів на сайті незначну зміну: замість схеми 6+1 (шість днів – афоризми, крилаті латинські вислови, іншомовні слова та фото природи, у неділю – нотатки з прочитаного) переходжу на схему 5+2 (у будні дні – слова, вислови і фото, у вихідні – виписки з книжок). Тож уже сьогодні продовжимо (див. частина 1) знайомитися з цитатами (у моєму перекладі українською) з книжки Ганса Селье «Від мрії до відкриття» (От мечты к открытию: Как стать ученым. - М.: Прогресс, 1987. - 368 с.):

• Робота веде до слави, слава відволікає від роботи.
• Періодично слід очищати як розум, так і лабораторію для подальших досліджень.
• Потрібна велика самодисципліна для подолання жахливої загальмованості, коли приходить час припинити просто говорити і мріяти, а треба сідати і писати.
• Слава робить діючу особу дійовою особою.
• Набагато важче жити задля справи, ніж померти за неї.
• Заглибившись в область уявного, не слід забувати повернуться звідти з плодами свого бачення.
• Уява – несвідома здатність комбінувати факти новими способами, а інтуїція – здатність переносити уявні образи в свідомість.
• Найбільший з усіх гальм прогресу – впевненість у власній правоті.
• Стрес – швидкість зношування організму, він супроводжує будь-яку життєдіяльність і відповідає інтенсивності життя.
• Людина значно більшою мірою володіє владою над природою, ніж розуміє її закони.
• Творчість проходить сім стадій: любов (бажання), запліднення фактами, дозрівання (виношування), родові перейми, народження, обстеження, життя.
• Дуже важливо завжди (навіть вночі) мати при собі записник для фіксації ідей.
• Будь-який біль заважає підсвідомому мисленню.
• Остерігайтеся впливів, що ведуть до творчого безпліддя.
• Інстинкт і логіка перебувають у постійній конфронтації: те, що ми хочемо, як правило, нелогічно, а що логічно – того нам часто не треба.

Ганс Сельє. Від мрії до відкриття: Як стати вченим

(за книгою: От мечты к открытию: Как стать ученым. - М.: Прогресс, 1987. - 368 с.)

Завжди полюбляв читати автобіографічні твори великих людей. Сьогоднішній наш автор відомий і як визначний вчений, і як теоретик одного з найвідоміших понять сьогодення – «стрес». До речі, слово це хоч і популярне, але більшість насправді має на увазі зовсім не те, що закладають у нього медики, починаючи з самого Сельє. Насправді стрес – це звичний для організму стан, викликаний будь-якими неочікуваними впливами (внутрішніми чи зовнішніми) на його функціонування. Більшість таких стресових станів для організму ніякої загрози не становлять і є навіть корисними у якості активаторів. Але якщо такий вплив стає надмірним (за силою чи тривалістю) – тоді й наступає стан, який більшість з нас називає стресом, а правильно було б говорити - «дистрес». Власне, ця книжка присвячена не самій теорії стресу (у нього є спеціальна книжка «Стрес без дистресу», яку я спробую відшукати найближчим часом і представити вибрані місця з неї вашій увазі), а науковій діяльності Сельє з погляду самого Сельє. Він аналізує процес наукового пошуку (як на власних прикладах, так і з залученням історій інших вчених) та необхідні якості вченого, шлях від ідеї до її втілення і популяризації. Книга цікава, написана з самоіронією та почуттям гумору, тому раджу прочитати усім, особливо ж – молодим (і не дуже) науковцям. Я ж пропоную вашій увазі те, що вподобав сам:

• Будь-яка діяльність організму пов'язана зі стресом.
• Саме активна позиція суб'єкта в стресовій ситуації визначає його стійкість.
• Стрес, пов'язаний з творчою діяльністю, має позитивний вплив.
• Захоплення роботою – найкращий засіб боротьби зі стресом.
• У сучасному світі посилився соціальний стрес – втрата мотивації (Сельє називає його захворюванням духа).
• Альтруїстичний егоїзм: думай про себе, але будь необхідним для інших.
• Численні критичні нападки – неминуча доля всякої нової концепції.
• Найважливіша річ, якої слід навчиться – впевненість у собі.