Показ дописів із міткою стрес. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою стрес. Показати всі дописи

15 черв. 2014 р.

Ганс Сельє. Стрес без дистресу (завершення).

Селье Г. Стресс без дистресса
Сьогодні ми завершуємо знайомство з невеликою за обсягом, однак досить вагомою за змістом книжкою Ганса Сельє «Стрес без дистресу» (М.: Прогресс, 1982.– 122 с.). Акцентую вашу увагу на одній з цитат: «Стрес – це аромат і смак життя». Як на мене, абсолютно правильне твердження, тому завжди дивувався марності намагань тих, хто хоче прожити життя без стресів. Стреси будуть завжди, головне – наше ставлення до них, аби вони не переходили в категорію дистресів, де справді можуть накоїти чимало лиха. Як цього не допустити – й аналізує цей відомий вчених у своєму сьогоднішньому творі. Я ж пропоную вашій увазі найцікавіші його думки:
  • Відсутність мотивації – найбільша душевна трагедія, що руйнує всі життєві підвалини.
  • Потрібно перекинути міст теплоти і довіри через прірву, що розділила покоління.
  • Праця є біологічною необхідністю.
  • Мозок приходить в розлад, якщо ми не використовуємо його постійно для гідних занять.
  • Неспецифічна дія стресу завжди ускладнюється специфічним дією стресора, а також вродженою чи набутою схильністю.
  • Фази загального адаптаційного синдрому: 1) здивування або тривога; 2) опір; 3) виснаження.
  • Питання не в тому, потрібно чи не потрібно працювати, а в тому, яка праця найбільше вам підходить.
  • Фатальний ворог усіх утопій – нудьга.
  • Треба вміти мріяти, перш ніж намагатися здійснити свої мрії.
  • Жодне суспільство не буває цілком справедливим.
  • Старіння – підсумок всіх стресів, яких зазнав організм протягом життя.
  • Тільки невдача і відсутність мети псують задоволення від роботи.

14 черв. 2014 р.

Ганс Сельє. Стрес без дистресу

Селье Г. Стресс без дистресса
Нещодавно ми з вами знайомилися з книжкою Ганса Сельє «Від мрії до відкриття». Як і обіцяв, я знайшов (і опрацював) його твір, присвячений власне темі стресу (Селье Г. Стресс без дистресса.– М.: Прогресс, 1982.– 122 с.). Ми вже знаємо, що більшість з нас неправильно вживає термін «стрес». Насправді, те, що ми називаємо стресом – є дистресом, тобто надлишковим стресом. А стресом у його початковому розумінні є будь-який вплив на організм, що виводить його зі стану рівноваги. Тому й назва книжки промовиста: стресів позбутися неможливо, слід уникати їх перетворення у дистреси. Як завжди, перекладав самостійно, тому можливі русизми і помилки, за які заздалегідь прошу вибачення. Сподіваюся, вони не стануть на заваді розумінню обраних цитат:
  • Внесок у науку часто полягає не у відкритті нового факту або явища, а у способі його нового розуміння і тлумачення.
  • Писати легко, зі стислою енергією і точністю мови можуть лише ті, хто глибоко і вільно володіє предметом.
  • Силу можна зламати тільки силою: злу – доброю, руйнівну – творчою.
  • Організм або виводить отрути з тіла, або навчається ігнорувати їх.
  • Доки людина не шкодить іншим, вона має право вести найприйнятніше для себе життя.
  • Книга повинна базуватись на доказових і очевидних законах, а не на вмінні автора переконувати.
  • Завжди існує конфлікт між задоволенням найближчих потреб та досягнення віддалених цілей.
  • Сталість внутрішнього середовища служить умовою вільного та незалежного життя.
  • Виснаження людини може відбуватися навіть за достатнього харчування.
  • Будь-який дистрес залишає незворотні «хімічні рубці».
  • Під впливом додаткових чинників навіть легкий рівень стресу може стати хвороботворним і призвести до вибіркового ураження найслабших органів тіла.

31 трав. 2014 р.

Ганс Сельє. Від мрії до відкриття (ч. 2)

Ганс Селье. От мечты к открытию: Как стать ученым
Оскільки виявилося, що читаю я набагато більше, ніж думав (в першу чергу завдяки придбаному на день народження планшету), вношу в план розміщення матеріалів на сайті незначну зміну: замість схеми 6+1 (шість днів – афоризми, крилаті латинські вислови, іншомовні слова та фото природи, у неділю – нотатки з прочитаного) переходжу на схему 5+2 (у будні дні – слова, вислови і фото, у вихідні – виписки з книжок). Тож уже сьогодні продовжимо (див. частина 1) знайомитися з цитатами (у моєму перекладі українською) з книжки Ганса Селье «Від мрії до відкриття» (От мечты к открытию: Как стать ученым. - М.: Прогресс, 1987. - 368 с.):
  • Робота веде до слави, слава відволікає від роботи.
  • Періодично слід очищати як розум, так і лабораторію для подальших досліджень.
  • Потрібна велика самодисципліна для подолання жахливої загальмованості, коли приходить час припинити просто говорити і мріяти, а треба сідати і писати.
  • Слава робить діючу особу дійовою особою.
  • Набагато важче жити задля справи, ніж померти за неї.
  • Заглибившись в область уявного, не слід забувати повернуться звідти з плодами свого бачення.
  • Уява – несвідома здатність комбінувати факти новими способами, а інтуїція – здатність переносити уявні образи в свідомість.
  • Найбільший з усіх гальм прогресу – впевненість у власній правоті.
  • Стрес – швидкість зношування організму, він супроводжує будь-яку життєдіяльність і відповідає інтенсивності життя.
  • Людина значно більшою мірою володіє владою над природою, ніж розуміє її закони.
  • Творчість проходить сім стадій: любов (бажання), запліднення фактами, дозрівання (виношування), родові перейми, народження, обстеження, життя.
  • Дуже важливо завжди (навіть вночі) мати при собі записник для фіксації ідей.
  • Будь-який біль заважає підсвідомому мисленню.
  • Остерігайтеся впливів, що ведуть до творчого безпліддя.
  • Інстинкт і логіка перебувають у постійній конфронтації: те, що ми хочемо, як правило, нелогічно, а що логічно – того нам часто не треба.

25 трав. 2014 р.

Ганс Сельє. Від мрії до відкриття: Як стати вченим

Ганс Селье. От мечты к открытию: Как стать ученым
(за книгою: От мечты к открытию: Как стать ученым. - М.: Прогресс, 1987. - 368 с.)

Завжди полюбляв читати автобіографічні твори великих людей. Сьогоднішній наш автор відомий і як визначний вчений, і як теоретик одного з найвідоміших понять сьогодення – «стрес». До речі, слово це хоч і популярне, але більшість насправді має на увазі зовсім не те, що закладають у нього медики, починаючи з самого Сельє. Насправді стрес – це звичний для організму стан, викликаний будь-якими неочікуваними впливами (внутрішніми чи зовнішніми) на його функціонування. Більшість таких стресових станів для організму ніякої загрози не становлять і є навіть корисними у якості активаторів. Але якщо такий вплив стає надмірним (за силою чи тривалістю) – тоді й наступає стан, який більшість з нас називає стресом, а правильно було б говорити - «дистрес». Власне, ця книжка присвячена не самій теорії стресу (у нього є спеціальна книжка «Стрес без дистресу», яку я спробую відшукати найближчим часом і представити вибрані місця з неї вашій увазі), а науковій діяльності Сельє з погляду самого Сельє. Він аналізує процес наукового пошуку (як на власних прикладах, так і з залученням історій інших вчених) та необхідні якості вченого, шлях від ідеї до її втілення і популяризації. Книга цікава, написана з самоіронією та почуттям гумору, тому раджу прочитати усім, особливо ж – молодим (і не дуже) науковцям. Я ж пропоную вашій увазі те, що вподобав сам:
  • Будь-яка діяльність організму пов'язана зі стресом.
  • Саме активна позиція суб'єкта в стресовій ситуації визначає його стійкість.
  • Стрес, пов'язаний з творчою діяльністю, має позитивний вплив.
  • Захоплення роботою – найкращий засіб боротьби зі стресом.
  • У сучасному світі посилився соціальний стрес – втрата мотивації (Сельє називає його захворюванням духа).
  • Альтруїстичний егоїзм: думай про себе, але будь необхідним для інших.
  • Численні критичні нападки – неминуча доля всякої нової концепції.
  • Найважливіша річ, якої слід навчиться – впевненість у собі.