Ганс Сельє. Стрес без дистресу (завершення).

Сьогодні ми завершуємо знайомство з невеликою за обсягом, однак досить вагомою за змістом книжкою Ганса Сельє «Стрес без дистресу» (М.: Прогресс, 1982.– 122 с.). Акцентую вашу увагу на одній з цитат: «Стрес – це аромат і смак життя». Як на мене, абсолютно правильне твердження, тому завжди дивувався марності намагань тих, хто хоче прожити життя без стресів. Стреси будуть завжди, головне – наше ставлення до них, аби вони не переходили в категорію дистресів, де справді можуть накоїти чимало лиха. Як цього не допустити – й аналізує цей відомий вчених у своєму сьогоднішньому творі. Я ж пропоную вашій увазі найцікавіші його думки:

• Відсутність мотивації – найбільша душевна трагедія, що руйнує всі життєві підвалини.
• Потрібно перекинути міст теплоти і довіри через прірву, що розділила покоління.
• Праця є біологічною необхідністю.
• Мозок приходить в розлад, якщо ми не використовуємо його постійно для гідних занять.
• Неспецифічна дія стресу завжди ускладнюється специфічним дією стресора, а також вродженою чи набутою схильністю.
• Фази загального адаптаційного синдрому: 1) здивування або тривога; 2) опір; 3) виснаження.
• Питання не в тому, потрібно чи не потрібно працювати, а в тому, яка праця найбільше вам підходить.
• Фатальний ворог усіх утопій – нудьга.
• Треба вміти мріяти, перш ніж намагатися здійснити свої мрії.
• Жодне суспільство не буває цілком справедливим.
• Старіння – підсумок всіх стресів, яких зазнав організм протягом життя.
• Тільки невдача і відсутність мети псують задоволення від роботи.

Ганс Сельє. Стрес без дистресу

Нещодавно ми з вами знайомилися з книжкою Ганса Сельє «Від мрії до відкриття». Як і обіцяв, я знайшов (і опрацював) його твір, присвячений власне темі стресу (Селье Г. Стресс без дистресса.– М.: Прогресс, 1982.– 122 с.). Ми вже знаємо, що більшість з нас неправильно вживає термін «стрес». Насправді, те, що ми називаємо стресом – є дистресом, тобто надлишковим стресом. А стресом у його початковому розумінні є будь-який вплив на організм, що виводить його зі стану рівноваги. Тому й назва книжки промовиста: стресів позбутися неможливо, слід уникати їх перетворення у дистреси. Як завжди, перекладав самостійно, тому можливі русизми і помилки, за які заздалегідь прошу вибачення. Сподіваюся, вони не стануть на заваді розумінню обраних цитат:

• Внесок у науку часто полягає не у відкритті нового факту або явища, а у способі його нового розуміння і тлумачення.
• Писати легко, зі стислою енергією і точністю мови можуть лише ті, хто глибоко і вільно володіє предметом.
• Силу можна зламати тільки силою: злу – доброю, руйнівну – творчою.
• Організм або виводить отрути з тіла, або навчається ігнорувати їх.
• Доки людина не шкодить іншим, вона має право вести найприйнятніше для себе життя.
• Книга повинна базуватись на доказових і очевидних законах, а не на вмінні автора переконувати.
• Завжди існує конфлікт між задоволенням найближчих потреб та досягнення віддалених цілей.
• Сталість внутрішнього середовища служить умовою вільного та незалежного життя.
• Виснаження людини може відбуватися навіть за достатнього харчування.
• Будь-який дистрес залишає незворотні «хімічні рубці».
• Під впливом додаткових чинників навіть легкий рівень стресу може стати хвороботворним і призвести до вибіркового ураження найслабших органів тіла.