Ганс Сельє. Від мрії до відкриття (завершення)

Сьогодні ми з вами завершуємо ознайомлення з книжкою Ганса Селье «Від мрії до відкриття» (От мечты к открытию: Как стать ученым. - М.: Прогресс, 1987. - 368 с.), точніше – з моїми виписками з неї (першу частину можна подивитися тут, другу – тут, а третю - тут). Мені вдалося роздобути й другу його книжку – «Стрес без дистресу», тому незабаром чекайте нотаток і з неї. Сьогоднішні виписки стосуються переважно наукової діяльності (особливо друга частина, де йдеться про роботу з літературою та написання статей), однак у кінці вас чекає звичний бонус: вислови відомих людей, які використовував автор у своїй книжці. Нетерплячі можуть почати з кінця, іншим же пропоную дотримуватися традиційного способу читання:

• У світі існують два типи людей – ті, що створюють багатства і ті, що борються за оволодіння ними.
• У сучасному суспільстві лише найнезалежніші індивіди здатні протистояти спокусі сприйняти банальні ідеали натовпу.
• Єдине гарантоване надбання людини – це він сам.
• Аксіома «чого немає, те діяти не може» - джерело багатьох помилок.
• Протилежності не такі вже несхожі, все залежить від характеристик порівняння.
• Кортизон (протизапальний гормон) не є перешкодою для патогену, що атакує тканини. Навпаки, він руйнує зведений організмом запальний бар'єр, який у більшості випадків є надлишковим і служить больовим проявом хвороби.
• Більшість хвороб є «плюрикаузальними» (розвиваються при одночасній наявності декількох причинних факторів).
• В експериментах слід пам'ятати про правило: подіяти може зовсім не те, чим ви впливали.
• На практиці прості помилки, викликані неуважністю, недбалістю або браком досвіду, набагато більше поширені і небезпечні, ніж логічні помилки, що виникають через нестачу інтелекту.
• Біолог не може витрачати свою енергію на вирішення апорії Зенона «Про Ахілла і черепаху», бо хто ж тоді буде вивчати біологію черепахи.
• Вчіться зосереджуватися.
• В науці немає обмежених областей – є тільки обмежені вчені.
• «Технічний фанатизм» - нескінченне вдосконалення дослідницької апаратури, але не самих досліджень.
• Не намагайтеся запам'ятати те, що вам найближчим часом не знадобиться, - запам'ятайте тільки, де можна відшукати.
• Або читайте, або переглядайте, але не намагайтеся читати швидко, завжди відводьте час для роздумів над прочитаним.
• Для підтримки загальної наукової культури читайте підручники з предметів, пов'язаних безпосередньо з вашими власними.
• Починаючи писати, запитайте себе: «Хто повинен і хто буде це читати?».
• Описуйте результати експерименту відразу ж після його закінчення.
• Вирішивши писати, заздалегідь (за день до початку роботи) підготуйте нотатки, довідковий та ілюстративний матеріал і загальний начерк.
• Традиційні розділи статті: Матеріали і методи, Результати, Обговорення результатів, Висновки.
• Посилання повинні зводиться до мінімуму, необхідного для належного визнання більш ранніх досліджень і для того, щоб була зрозуміла основа, на якій ґрунтується нова робота (а також замість розлогих описів відомих експериментальних методів).
• У перелік рекомендованої літератури слід вміщувати роботи, найпримітніші або з точки зору ясності викладу, або вони мають історичний інтерес, або багаті бібліографічними відомостями. Доцільно забезпечувати їх короткими анотаціями.
• П'ять «смертних гріхів» при читанні лекцій: непідготовленість, багатослівність, невиразність, заглибленість у себе (інтроверсія), манірність.
• Для структурування лекції використовуйте картку, що містить не більше дюжини крупно написаних ключових слів, навпроти кожного з яких слід написати відведений для нього час.
• Не намагайтеся здобути прихильність публіки використанням їх жаргону.
• Доповідь повинна сприяти розумінню, а не запам'ятовуванню.
• Три принципи науки: простота, чесність, милосердя.

Кілька цитат, які наводить Сельє:

• Щоб міг ти свою мову від помилок зберегти, про п'ять речей пам'ятай завжди: кому говориш, про кого говориш, і як, і де, і коли (Невідомий автор).
• Чим значніше й складніше те, про що йдеться, тим простішою і вільнішою повинна бути манера викладу (Стендаль).
• Людину не можна переконати, змусивши її замовкнути (Дж. Морлі).
• Освіта створило величезну кількість людей, які вміють читати, але не можуть визначати, що гідне читання (Дж. Тревельян).
• Класика – це щось таке, що кожен хотів би прочитати, але ніхто не хоче читати (Марк Твен).
• Зараз наука є суперечливою, працюючи одночасно для щастя людини і для її погибелі (І.П. Павлов).
• Якщо організму некомфортно в існуючому середовищі, він або намагається нейтралізувати ці впливи, або знаходить для себе нове середовище існування, або, нарешті, сам змінює середовище у відповідності до своїх інтересів.
• «Часом у великій Книзі Таємниць Природи мені вдається дещо прочитати» (Шекспір «Антоній і Клеопатра»).
• Прагнення до власності більше, ніж будь-що інше, заважає людям жити вільно і гідно (Б. Рассел).
• Свідомість значущості своєї роботи є щастям для дослідника (М. Планк).
• У будь-якій роботі існує «меланхолія завершення» (Ніцше).

PS.

• Луї Пастера висміяли за мікробну теорію, як людину, яка боїться нападу крихітних істот.
• Читати: Сінклер Льюїс «Ерроусміт».
• У 1840 р. Штейнхойзер виявив, що масло з печінки тріски виліковує від рахіту, але впровадження цього засобу почалося лише через 80 років.
• Сельє стверджує, що у кожних ліків є випадкова, неспецифічна дія – напевне, іноді неочікуване зцілення можна пояснити і нею.