Афоризм:
Якщо слід скасувати смертну кару, нехай панове убивці почнуть першими. Альфонс Карр.
Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):
Boni pastoris est tondere pecus, non deglubere [боні пасторіс ест тондере пекус, нон деглубере]: гарний пастух овець стриже, а не обдирає. Тіберій.
Значення іншомовного слова:
Балдахін (італ. baldacchino, букв. – шовкова тканина з Багдада): 1) Навіс із тканини на жердинах або стовпах (нерухомий чи переносний). 2) Кам’яний, металевий або дерев’яний навіс на колонах чи стовпах.
Краса природи:
[caption id="" align="aligncenter" width="640"] Автор фотографії: yevgeniy sokurov[/caption]
PS.
Словами сьогоднішнього крилатого латинського вислову відповів імператор Тиберій своїм намісникам у підлеглих Риму провінціях, коли вони натякали йому на можливість запровадження додаткових податків. Насправді ж це віковічна проблема між задоволенням своїх теперішніх і майбутніх потреб. Що краще: зарізати вівцю зараз і мати вдосталь м’яса чи почекати трохи і мати, крім м’яса, ще й вовну? Здавалося б, другий варіант набагато кращий, але ж ми знаємо таке поняття, як «ризики». Поголодуємо в надії на більші прибутки в майбутньому, а раптом вівцю вкрадуть чи вона здохне? Не буде ні м’яса, ні вовни. Тож і коливаємося між сьогоденням і майбутнім. Насправді обидва варіанти добрі, а погане – саме це коливання. Заріжемо вівцю – м’ясо не смакуватиме, бо весь час думатимемо про втрачену вовну. Залишимо вівцю – щодня нервуватимемося, аби з нею чого не сталося і ми не залишилися ні з чим. Тобто все визначається не так наявністю чи відсутністю вівці, як нашим ставленням до цього факту. До речі, подібну дилему згадує у своїй відомій книжці «7 звичок надзвичайно ефективних людей» Стівен Кові, переповідаючи Езопову байку про чоловіка, у якого гуска раптом почала нести золоті яйця. Спочатку він піклувався про неї й вдовольнявся одним яйцем на день, але з часом йому це здалося замало, і він розпатрав гуску, сподіваючись забрати усі яйця. Як ви розумієте – не знайшов жодного. Залишився і без гуски, і без яєць. Як на мене, повна аналогія з сьогоднішнім виразом у його найгіршому варіанті. Який це має стосунок до кожного з нас? Озирнімося – кожен може назвати у своєму оточенні кількох людей, яких би він хотів зробити кращими. Але згадайте сьогоднішній вислів і скажіть собі відверто: невже від них немає жодної користі? І чи впевнені ви, що, намагаючись їх змінити, ви не зашкодите і не втратите навіть цього мінімального добра? Цінуйте це невелике, але щоденне добро і паралельно допомагайте їм стати кращими. «Підгодовуйте» і піклуйтеся про свою «гуску» чи «вівцю» – і обов’язково отримаєте винагороду. Лише не забувайте: вибір повинен бути усвідомленим і остаточним, аби ваше «а от якби…» не зіпсувало всієї картини. Щасти вам!
Немає коментарів:
Дописати коментар