6 трав. 2014 р.

Про медицину, вдячність і магніт

Афоризм:


Мистецтво медицини полягає у вмінні розважити пацієнта, доки природа лікує хворобу. Вольтер.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):


Gratia gratiam parit [граціа граціам паріт]: вдячніть породжує вдячність.

Значення іншомовного слова:


Магніт [грец. μάγνης (μάγνητος), від μαγνητις (λίθος) – магнесійський (камінь)]: намагнічене тіло (здебільшого зі сталі або спеціального сплаву), що утворює магнітне поле.

Краса природи:


[caption id="" align="aligncenter" width="640"] Автор фотографії: Sergiy Tkachenko / 4th february[/caption]

PS.


У сьогоднішньому крилатому латинському вислові ми, зіпсовані сьогодення, зазвичай схильні вбачати натяк на хабар. Насправді ж цей принцип можна вважати одним з основних правил людського співжиття. Єдине, що викликає ускладнення – жоден не хоче робити це першим. Більшість зараз починає спілкування з людиною з запитання (свідомого чи підсвідомого): а що я з цього матиму. Заклики совісті зробити добро «просто так» наштовхуються на дитячо-базарне «а що він мені доброго зробив». А якщо вже й зробиш комусь добро (нехай навіть випадково), починає гризти інший «хробачок»: коли ж він мені віддячить; як він може зі мною так поводитися після всього, що я для нього зробив тощо. І знову добро, зроблене для інших, перетворюється в засіб роздування свого егоїзму. Аби цього уникнути, древні услід за цим виразом сформулювали інший: зроблене тобі добро записуй на міді (тобто пам’ятай вічно), а зроблене тобою – на воді (швидко забувай). Весь наш людський дух повстає проти цього: так хочеться хоч трошки попишатися своїми добрими справами і одержати за них шану від людей і взаємну вдячність. А якщо цього не буде – ніби й стимул до гарних справ зникає, і безліч причин не робити добро віднаходиться. Найкращий вихід з цієї ситуації запропонувало християнство – намагайся якомога більше добра робити саме тим, від кого не сподіваєшся отримати навзаєм. А де ж тут вдячність? Ідея (і всесвітній закон) в тому, що жодна добра справа не залишиться без винагороди (і сьогоднішній латинський вислів про це ж), але якщо тобі не можуть віддячити люди – ти робиш своїм боржником Бога. А це дуже «вигідний» боржник, бо віддаватиме не просто «вдячність за вдячність», а обіцяє сторицею винагороджувати усі наші добрі діла. Чому б не спробувати, якщо не від внутрішньої потреби робити добро, то хоча б з цих міркувань?

Немає коментарів:

Дописати коментар