Про новини, Юпітера і аборигенів

Афоризм:

Бути останніми личить тільки новинам. Цаль Меламед.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

A Іove principium [а йове прінціпіум] – букв. «початок від Юпітера»; починати з найважливішого, з найголовнішого. Вергілій.

Значення іншомовного слова:

Аборигени (лат. Aborigines, від ab origine – від початку): корінні жителі країни чи місцевості.

Краса природи:

[caption id="" align="aligncenter" width="640"] Автор фотографії: Dmitriy Kirilin[/caption]

PS.

Правила проведення наукових чи побутових дискусій вимагають починати з найфундаментальніших понять (суті проблеми), і лише потім, поступово, досягши компромісу в глобальних визначеннях, спускатися до локальніших предметів і визначень. Але до чого тут Юпітер, про якого згадує у сьогоднішньому крилатому латинському вислові Вергілій. Нагадаю, що Юпітер – це римський аналог грецького Зевса, верховного бога. Так от у древніх була звичка, особливо якщо мова йшла про «високі» матерії (наприклад, науку чи мистецтво), завжди робити у перших реченнях своєрідну присвяту богові, цим самим ніби освячуючи всі наступні міркування. У «Буколіках» Вергілія, звідки і взято сьогоднішній вислів, так починає поетичне змагання пастух (!) Дамет: «Перший Юпітеру вірш – усе повне Юпітером, Музи». Аби не втратити основної думки, зараз не буду акцентувати уваги на тому, що пастухи влаштовують поетичні змагання – захочете, поміркуйте на дозвіллі самі. Важливо інше: починаючи говорити і згадуючи у перших словах верховного бога, людина почувала більшу відповідальність за наступні слова. Підсвідомо вона усвідомлювала те, що пізніше так чітко було сформульовано у Євангелії: «за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день судний: бо за словами своїми будеш виправданий і за словами своїми будеш осуджений» (Матф. 12: 36-37). Сучасні, ми певною мірою зневажаємо тогочасні вірування, але чи варто відкидати усе. Адже і у пізніші часи, вже християнські, постанови Вселенських соборів починалися словами «Угодно Богові і нам». Та й зараз, особливо у селах, ще зберігся звичай на початку кожної справи промовляти «Благослови, Господи». Чи ж це не аналог отого древнього згадування Юпітера? Впевнений: аби кожна розмова починалася з заклику благословення Божого – вони були б набагато змістовнішими і кориснішими. Спробуйте (не обов’язково вголос) і переконайтеся: розмов стане менше, а користі – більше. І не забудьте повідомити про результат.

PPS.

До речі, сьогодні – Всесвітній день електрозв’язку та інформаційного суспільства. Оскільки ми всі тією чи іншою мірою причетні до продукування та споживання інформаційних продуктів – вітаю всіх зі святом.