Келер Петер. Фейк

(за книжкою: Петер Келер. Фейк: Забавнейшие фальсификации в искусстве, науке, литературе и истории. – М.: Кучково поле, 2016. — 290 с.)

Цитати:

• Шахрайство епохи неоліту: намисто з 183 оленячих зубів, 65 з яких – імітація таких зубів з кістки.
• Діалоги Есхіна насправді були написані Сократом (його тексти Есхіну передала Ксантиппа), а Ксенофонт опублікував під своїм ім'ям книги історика Фукідіда.
• «Історія вчить її підробляти». Станіслав Єжи Лец.
• Кажуть, що першою жертвою війни є правда. Однак твердження не зовсім коректне – правда помирає вже до її початку.

Ще три книжки Олеся Бердника

Збірка «Марсіанські зайці».

(за книжкою: Олесь Бердник. Марсіанські зайці. — Київ: Дитвидав, 1962. — 48 с.)

Міжзоряна Нянька

Ідея твору: робот, який в результаті нещасного випадку з пілотами міжзоряного корабля має доглядати їхніх немовлят.

Враження: нічого фантастичного, крім ідеї, але чудово показано «механістичне» сприйняття людей та їх потреб. Наприклад, вибір імен для дітей. Робот цим не переймається: «Того, що був трохи темніший, назвав Ікс. Того, що світліший, — Ігрек». Крик зголоднілих дітей пояснюється так: «Їхня система потребує енергії. Маленькі люди вимагають живлення». Діти поїли і заснули – робот відзначив для себе: «Їхня система забезпечена енергією. Тепер настав час засвоєння». Читається легко і весело. А ще наприкінці твору «десятки вчених вилетіли швидкісними повітряними лімузинами до Паміру». От така дитяча фантастика.

Переплигував калюжу – втрапив у болото

Українське прислів’я, винесене у заголовок, щонайкраще описує ситуацію, в яку я втрапив зі збіркою Олеся Бердника «Лабіринт Мінотавра». Поясню, чому. Як пам’ятаєте, після християнських книжок Франсін Ріверс (написаних російською) вирішив трохи поновити своє чуття української мови, почитавши щось українське чи у гарному українському перекладі. Зупинив свій вибір на кількох збірках Олеся Бердника – чув про цього українського письменника давно, та й трохи фантастики для різноманіття не завадить. Але замість двох плюсів отримав два мінуси.

Перший – мова. Вона й справді чудова. Чого варті лише такі питомо рідні, але чомусь маловживані слова як «пустунка», «передсвітання», «чатові», «сторожко» (обережно), «буйнолистий», «щупальця-мацаки». Іноді вони складаються навіть у неймовірно рідні речення, як от «Стріла пам’яті клюнула в мозок, розколола запону забуття». Та водночас доволі й русизмів: «мука» (борошно), «чечевиця» (сочевиця), «жди» (чекай), «влюбився» (закохався). Не знаю, це власні слова Олеся Бердника, чи вони привнесені редакторами-«споріднювачами» (завданням яких було максимально наблизити українську мову до російської), але враження трохи зіпсоване.

Бердник О. Лабіринт Мінотавра

(за книжкою: Олесь Бердник. Лабіринт Мінотавра. – Київ: Веселка, 1990. — 408 с.).

Лабіринт Мінотавра

• Життя — то ніч, моя красуне, а протягом ночі багато насниться всякої всячини.
• Істина, яка звільняє нас від суєтності й марності цього світу – істина, проголошена й скріплена Христом.
• Проклята радість, здобута хоч краплею горя!
• Ми є лише тоді, коли віддаємо себе іншим.
• Жити – то означає мати якусь мету і прямувати до неї.
• Відповідь у людині. Ззовні нема нічого. Якщо ти чекаєш пояснень чи повчань збоку, — ти неминуче стаєш залежним від речей, молитов, богів, людей, учителів, вождів, священних текстів.
• В серці людини — зерно вічності. Але всяке зерно можна знищити недбалістю або добути з нього багатий врожай.

Ще дві книжки Франсін Ріверс

Після глибоко наукових досліджень Біблії в книжках Тома Райта (див. тут і тут) вирішив трохи відпочити на художній літературі. Але не пориваючи з християнством і Біблією. Згадав, що наприкінці жовтня минулого року зробив невелику перерву в читанні книжок Франсін Ріверс (встигнувши розглянути лише «Книжника» і «Воїна»). Тоді ж обіцяв повернутися до цієї серії про біблійних персонажів «другого плану». Сьогодні виконую обіцянку.

Франсін Ріверс. Священник

(за книжкою: Риверс Франсин. Священник. – Москва: CER/PXO, 2007. -182 с.)

Це перша книжка з цієї серії. І хоча стосується вона життя одного з найвідоміших другопланових біблійних героїв - Аарона, першого первосвященника і старшого брата Мойсея, уподобаних цитат не так багато (а точніше - дві):

• Потерпи. Дай Богу час.


• Так, ми пішли з Єгипту. Але скоро ми побачимо, чи залишили ми Єгипет.

Задумуючи серію цих книжок, основним своїм завданням Франсін Ріверс бачила спонукання нас до постійного перечитування Біблії. І не лише як художньої літератури. Для цього наприкінці кожної з книжок розміщено невеликі навчальні розділи, що містять власне біблійні тексти, що стали основою для книжки, а також тематичні запитання і заклики до розмірковування над тим, чому нас можуть навчити ці тексти. Розмірковування спокійного і вдумливого. Адже ми вже так часто чули ці історії, що здається, ніби все знаємо.

Том Райт. Бог є. Що далі? (завершення)

(за книжкою: Том Райт. Бог есть. Что дальше: Как стать теми, кем мы призваны быть. – М.: Эксмо, 2011. — 416 с.)

Продовжуємо читати одну з найвідоміших книжок Тома Райта (початок дивись тут). Як і обіцяв у попередній публікації, розпочнемо з кола добрих справ – тих п’яти елементів, які, на думку автора, є невід’ємними складовими життя християнина. У книжці це коло має такий вигляд (переклад мій):

Том Райт. Бог є. Що далі? Як стати тими, ким ми покликані бути?

(за книжкою: Том Райт. Бог есть. Что дальше: Как стать теми, кем мы призваны быть. – М.: Эксмо, 2011. — 416 с.)

Цитати:

• Наше покоління перестало розуміти одну важливу річ: що образ думок важливий, що чесність важлива.
• Ми звикли думати, що правила поведінки заважають нам бути щасливими - або, якщо поглянути на це з іншої точки зору, що на шляху до щастя нам необхідно порушувати або обходити правила.
• Чотири якості характеру – сміливість, зібраність, ясність мислення і рішучість чинити правильно в інтересах інших – вважаються ключами до справді людського буття.
• Варто навести порядок в думках – і це позначиться на поведінці.
• Характер змінюється під впливом трьох речей. По-перше, вам треба поставити перед собою правильну мету. По-друге, вам треба визначити, які кроки ведуть до досягнення цієї мети. По-третє, ці кроки повинні стати вашою звичкою, ніби вашою другою природою.

Ренд А. Атлант розправив плечі. Ч. 3. А є А

(за книжкою: Айн Ренд. Атлант розправив плечі. Частина третя. А є А. – Київ: Наш Формат, 2015. – 480 c. )

Продовжуємо читати роман-трилогію Айн Ренд (про першу книжку дивись тут, а про другу – тут).

Цитати:

• Коли людина працює зі словом, то працює і з розумом.
• Нікчемної роботи не буває, бувають лише нікчемні люди, які ставляться до праці недбало.
• Що є багатство, як не засіб розширити життєві можливості? Людина може зробити це у два способи: виробляючи або більше, або швидше.
• Чи може бути більше багатство, ніж володіти самим собою і використовувати це, щоб зростати?
• Мені завжди бракувало часу, я ніколи не замислювався, як саме міг би його використовувати.
• У приміщенні панувала атмосфера розкоші, проте це була розкіш експертів з простоти.
• Ненормальним у цьому було те, що все здавалося настільки простим і нормальним.
• Будь-яка робота — це філософський акт.
• Щоразу, коли людина засуджує розум, це відбувається тому, що розум не схвалив би її мети.

Ренд А. Атлант розправив плечі. Ч. 2. Або-або

(за книжкою: Айн Ренд. Атлант розправив плечі. Частина друга. Або-або. – Київ: Наш Формат, 2015. – 472 c. )

Продовжуємо читати роман-трилогію Айн Ренд (про першу книжку – «Несуперечність» дивись у попередній публікації).

Цитати:

• Маси не мислять.
• Яка головна ознака посередності? Неприйняття чужих досягнень.
• Вони й гадки не мають про самотність, яка виникає, коли ти досягаєш вершини.
• Спершу дій.., а відчувай потім.
• Ми знімаємо з вас будь-яку відповідальність. – Я не хочу, щоб із мене її знімали.
• Не бачу жодної величі у безнадійній тузі. Я не міг би втриматися за мертвонароджене прагнення. Я хотів би мати його, втілити його, жити ним.
• Твої манери не надто надійно до тебе приклеєні, ти завжди втрачаєш їх за надзвичайних ситуацій, а саме тоді вони потрібні найдужче.
• Колись люди боялися, що хтось виявить таємниці, про які не знають їхні друзі. Сьогодні вони бояться, що хтось скаже речі, які знає кожен.
• Гроші – це інструмент обміну, який не може існувати, якщо не існує благ та людей, які їх створюють.
• Багатство – продукт людської здатності мислити.

Ренд А. Атлант розправив плечі. Ч. 1. Несуперечність

(за книжкою: Айн Ренд. Атлант розправив плечі. Частина перша. Несуперечність. – Київ: Наш Формат, 2015. – 456 c. )

Цитати:

• Майбутнє завдання йому не подобалося, тому він мусив упоратися з ним якнайшвидше.
• Хіба можна почуватися у безпеці чи щось планувати, коли все весь час змінюється?
• Час на почуття вже вичерпано; настала непримиренна і бентежна пора вчинків.
• Люди навколо, здавалося, ніколи не знали, що робити, натомість він знав завжди.
• З чоловіком, який не прагне знайти собі прибуткової роботи, – щось геть не так.
• Брак єдності – це основна причина всіх соціальних проблем.
• Єдине виправдання приватної власності – це служіння суспільним інтересам.
• На уроках математики в неї завжди виникало дві думки: «Як чудово, що люди створили цю науку, і як прекрасно, що я добре на ній розуміюсь». І одночасно зростали два почуття: захват наукою і власними здібностями.
• На кожному щаблі свого сходження вона виконувала службові обов’язки задовго до офіційного призначення на посаду.