Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної науки (ч. 2)

(за книгою: Чарлз Уилэн. Голая экономика. Разоблачение унылой науки. - М.: Олимп-Бизнес, 2007. - 367 с.)

Пропоную продовжити розпочате учора опанування азів економічної науки зрозумілою мовою. У сьогоднішніх виписках торкнемося питання монополізму, конкуренції та спроб державного регулювання ринку, заробітну плату, податки і заощадження. Особливо автор наголошує на емоційній «безбарвності» економічної науки: чого варте лише твердження, що алкогольні та тютюнові вироби корисні державі не лише як джерело акцизних зборів, але й спосіб скорочення життя населення – адже ті, хто вживає алкоголь і курить, платять у державні соціальні фонди на рівні зі здоровими, але живуть менше (у держави швидше з’являються вільні пенсійні кошти). І таких прикладів у книжці з десяток. Тому спробуйте прочитати її всю, а не лише мої виписки:

• Ринок винагороджує дефіцит, однак не має щонайменшого стосунку до вартості (порівняйте ціну діамантів, що не мають практичної цінності, і води).
• Ринок не забезпечує нас товарами, яких ми потребуємо; він забезпечує нас товарами, які ми хочемо купити (як тут не згадати Сенекине: «купуй не те, що потрібне, а те, що необхідне» - прим. моя).
• Оскільки ми використовуємо ціни для розподілу товарів, більшість ринків мають здатність до автоматичної корекції.
• Високі ціни подібні до високої температури: вони і симптом, і потенційні ліки.
• Якщо в ринковій системі зафіксувати ціни, компанії почнуть конкурувати в інший спосіб (зазвичай – якістю послуг чи товарів).
• Будь-яка ринкова угода покращує становище усіх її учасників.
• Низька заробітна плата – один із симптомів злиднів, а не одна з причин.

Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної науки

(за книгою: Чарлз Уилэн. Голая экономика. Разоблачение унылой науки. - М.: Олимп-Бизнес, 2007. - 367 с.)

Багато авторів, що пишуть на тему відмови від роботи «на когось» і особистого збагачення (той же Кійосакі у згадуваній нами книжці «Багатий тато, бідний тато»), радять кожній людині отримати хоча б початкові економічні знання, аби мати уявлення, як функціонує система товарно-грошового обігу. Оскільки я не маю спеціальної економічної освіти – вирішив прислухатися до їхньої поради. Але ще з часів навчання у виші залишилося стійке враження, що, за виключенням кількох наближених до щоденного життя речей, економіка – це переважно суміш теорій, з якої щедро висипаються різноманітні графіки, таблиці й розрахунки. Тому прагнув знайти книжку, написану професіоналом, але максимально доступно для зацікавлених непрофесіоналів. І, здається, кілька знайшов. Виписки з однієї з них пропоную вашій увазі сьогодні. Автор – викладач університету і кореспондент кількох економічних видань, якраз і поставив за мету підвищити рівень знань своїх читачів з основ економіки таким чином, аби вони не заснули посеред читання. Для цього використовуються власні спостереження автора, праці інших економістів (у тому числі – й Нобелівських лауреатів), і навіть… анекдоти. Як йому це вдалося – пропоную пересвідчитися, прочитавши всю книжку самостійно. Я ж, як завжди, своїми виписками прагну заохотити вас до цього. Та ще й донести якісь цікаві думки сьогоднішнього автора українською мовою (знову ж, у власному перекладі). Що з того вийшло – читайте:

• Важливі економічні ідеї вносять логіку й чіткість у вирішення щоденних проблем.
• Суть капіталізму: ринок групує стимули таким чином, аби люди діяли в своїх інтересах, призводячи до процвітання і постійного підвищення рівня життя більшості (хоча і не всіх) членів суспільства.
• Економіка починається з важливого вихідного положення: люди діють таким чином, аби отримати зі своєї діяльності максимальну вигоду.

Про людей, сказане і потвору

Афоризм:

Уникайте тих, хто намагається пiдiрвати вашу вiру в себе. Так чинять дрiбнi люди. Великi ж люди навпаки — допомагають вам повiрити, що ви можете стати великою людиною. Марк Твен.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Dixi et animam levavi [діксі ет анімам леваві]: сказав і полегшив цим душу. Іноді вживається скорочено: «Dixi! [діксі] – я сказав!» як заключна формула виступу в значенні: все необхідне сказано, більше говорити нема про що.

Значення іншомовного слова:

Гідра (грец. ΰδρα): 1) В давньогрецькій міфології потвора з тілам змії і дев’ятьма головами дракона. 2) Переносно – страховисько. 3) Сузір’я Південної півкулі.

До православного свята - виписки з Кураєва

Нещодавно згадував відомого апологета православ’я – отця Андрія Кураєва. У свій час його книжки були для мене справжнісіньким відкриттям: виявляється, і в наш час є люди, які здатні аргументовано відповісти на «закиди» атеїстів та сектантів різного гатунку. При цьому його публікації стосуються усіх сфер життя сучасної людини – від захоплення східною і псевдосхідною (в дусі Блаватської та Реріха) духовністю (цим він подібний до вже згадуваного нами о. Серафима (Роуза) до безглуздості боротьби зі штрих-кодами на товарах та індивідуальними податковими номерами.
На жаль, у той час ґрунтовних виписок не робив – більше намагався засвоїти хід логічних суджень, тому збереглося небагато. Та й те – без зазначення конкретного твору. Але ж сьогодні велике православне свято - Успіння Пресвятої Владичиці нашої, Богородиці й Приснодіви Марії (як не дивно для далеких від православного світогляду людей називати святом день смерті Богородиці), тому відбутися тривіальним комплектом афоризм-крилатий латинський вислів-тлумачення іншомовного слова+фото природи не міг. Подаю лише дещицю виписок з мого паперового архіву і настійливо закликаю усіх, хто «губиться» у полемічних суперечках з протестантами чи просто хоче глибше відчути Православ’я, перечитати хоча б основні твори цього автора. Щоправда, його іноді «заносить» у категоричності суджень, однак навіть у цьому він намагається зберегти щирість. Мені не дуже імпонує його ставлення до проблеми церковного розділення в Україні, однак він різко виступив проти анексії Криму Росією в той час, коли вся церковна ієрархія відбувалася мовчанням, що заслуговує безумовної поваги. От кілька виписок цього неоднозначного автора я і пропоную вам сьогодні:

• Обряд – спосіб приймання Дару. Людина дає оболонку («обряджає»), а Бог вкладає у неї свій зміст, свій Дар – Себе.
• Віримо в усіх богів і в жодного.
• Про проповідь:

1. один добре забитий гвіздок краще десяти, забитих слабко;

Про релігію, долю і втікача

Афоризм:

Схоже, що релігія з віком впала в дитинство, і тепер, як і в дитинстві, її необхідно підгодовувати дивами. Джонатан Свіфт.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Fortes fortuna adiuvat [фортес фортуна ад’юват]: сміливим допомагає доля. Теренцій.

Значення іншомовного слова:

Дезертир (франц. deserteur, від лат desertor – втікач, зрадник): 1) Особа, яка самочинно залишила свою військову частину або ухиляється від призову на військову службу. 2) Переносно – особа, яка ухиляється від виконання свого громадянського або громадського обов’язку, залишила доручений їй пост.

Про талант, смерть і святе місце

Афоризм:

Саджаючи свій талант, не забудь його поливати потом. Олег Келлер.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Contra vim mortis non est medicamen in hortis [контра вім мортіс нон ест медікамен ін гортіс]: проти сили смерті немає медикаментів у садах.

Значення іншомовного слова:

Мазар (араб.): місце, яке мусульмани вшановують як святе; здебільшого гробниця або могила із зведеною над нею спорудою.

Про досконалість, надію і голодранців

Афоризм:

Не бійся досконалості, тобі її не досягти ніколи. Сальвадор Далі.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Aegroto dum anima est, spes esse dicitur [егрото дум аніма ест, спес ессе діцітур]: допоки у хворого є дихання, кажуть, що є надія (людині властиво надіятися до останнього).

Значення іншомовного слова:

Санкюлоти (франц. sans-culottes, букв. – безштанні, голодранці): назва революційних плебейських мас часів Французької буржуазної революції кінця 18 ст.