Ендо Сюсаку. Мовчання

(за книжкою: Эндо Сюсаку. Молчание. – М.: Эксмо, 2015. – 320 с.)

Цитати:

• Необхідність таїти почуття перетворила їх обличчя у справжнісінькі маски.
• Дивовижне створіння людина - завжди в ньому живе надія, що вже його-ж доля пощадить.
• Яке ж це щастя - жити!
• Ісус прийняв смерть не заради гарних і доброчесних. Неважко померти заради чистих і досконалих, важко віддати життя за жалюгідних і потворних.
• Я священик, життя дане мені для того, щоб служити.
• Яка б міцна не була віра, страх підпорядковує собі плоть незалежно від свідомості й волі.
• Якщо Бога не існує, хіба змогла б людина знести цю моторошну байдужість, цю жорстоку нечутливість моря?
• Істинний гріх – це зовсім не брехня, не крадіжка. Гріх – це байдужість, що дозволяє одній людині зневажати життя іншої, нітрохи не думаючи про ті муки, що їх завдає.

Фудзиморі Асука. Мікрокосмос, або Теорема Сога

(за книжкою: Фудзимори Асука. Микрокосмос, или Теорема Сога. – СПб.: Амфора, 2007. – 319 с.)

Прочитав анотацію...

Думав, буде щось подібне до "Сьогуна" Джеймса Клавелла...

Помилився...

На перших двох сторінках – влагалище, член, матка...

Далі читати не став.

Бєляєв О.Р. Небесний гість

(за книжкою: Бєляєв О.Р. Небесний гість. – К.: Молодь, 1963. – 254 с.)

Розчарований спробою почитати сучасну фантастику (про це – у минулій публікації), вирішив повернутися до класики. Обрав одного з найвідоміших вітчизняних фантастів минулого століття – Олександра Бєляєва. Крім відомих загалу популярних творів «Голова професора Доуеля», «Людина-амфібія» чи «Зірка КЕЦ», у Бєляєва є велика кількість невеликих за обсягом, але не за глибиною фантастичної уяви оповідань. Сьогоднішня збірка об’єднує саме такі розповіді.

Небесний гість

Ідея твору. Використовуючи притягальну силу подвійної зорі, що пролітала поблизу Землі, герої вирушили у мандрівку на іншу планету, використавши як літальний пристрій... батискаф. Їм навіть вдалося повернутися назад на Землю.

Адамс Д. Путівник Галактикою (в 4-х частинах)

Сьогодні нетиповий для цього сайту огляд прочитаної книжки – адже у цій публікації не буде жодної (!) цитати. Натхненний барвистою мовою та непоганою, як на 1962 рік, фантастичною ідеєю минулої книжки, вирішив почитати ще трохи фантастики. Але вже сучаснішої. І що ж? Результат нульовий. І це не одна книжка – це чотири (!) чималеньких твори, що входять до вказаної у заголовку серії:

Брошкевич Є. Трансгалактичний розвідник

(за книжкою: Єжи Брошкевич. Трансгалактичний розвідник / пер. з пол. Р. Дуб. – Київ : Веселка, 1965. – 215 с.)

Дехто здивується: чого може навчити книжка дитячої фантастики? Та ще й написана далекого 1962 року (оригінальна назва - "Ci z Dziesiątego Tysiąca"). Насправді люблю читати подібні книжки не лише задля розвитку уяви, але й для поновлення відчуття мови. В одній з попередніх публікацій зазначав, що постійне читання російськомовних книжок поступово призводить до зникнення з мови читця питомо українських слів. Ні, мова залишається українською, але якоюсь блідою, змарнілою. І найкращим ліком від цього є читання книжок, написаних соковитою українською. Погляньмо на сьогоднішній твір. Здавалося, б: перекладено з польської у 1965 році, коли про вільний розвій української мови годі було б і мріяти. Але саме через такі «ідеологічно нешкідливі» книжки українські автори і перекладачі намагалися донести до читача красу рідної мови.

Ріверс Франсін. Книжник

(за книжкою: Франсин Риверс. Книжник. – Москва: СЕХ/РХО, 2010. – 113 с.)

Продовжую знайомити вас з християнськими історичними романами Франсін Ріверс, в основу яких покладено життя тих чи інших на перший погляд незначних біблійних героїв. Минулого разу, коли розглядали роман «Воїн», написав, що використовуються історії Старого Завіту, але сьогоднішня книжка показала мою помилку. Адже головним героєм цієї розповіді є Сила – супутник апостолів Петра і Павла у їх місіонерських подорожах. Використовуючи допустимі для художньої літератури припущення, Франсін Ріверс об’єднала в історії Сили трьох осіб: безіменного юнака, якому Христос пообіцяв вічне життя в обмін на відмову від багатства, неназваного супутника Клеопи, з якими мандрував у Еммаус Христос після свого воскресіння та власне Силу.

Ріверс Франсін. Воїн

(за книжкою: Франсин Риверс. Воин. - Москва: СЕХ/РХО, 2008. - 155 с.)

Святі Отці називають Старий Завіт «поводирем до Христа». Бо ж уся старозавітна історія від моменту гріхопадіння – ще опис життя людей в очікуванні пришестя Спасителя. У різних місцях Старого Завіту зустрічаємо пророчі вказівки на новозавітні події. Тому християнин, що обмежується лише Новим Завітом, несвідомо обкрадає себе у розумінні суті й призначення тих чи інших моментів життя Ісуса Христа. На жаль, навіть тим, хто вирішив ближче познайомитися з книгами Старого Завіту, зробити це досить складно: переважно розповідна форма, велика кількість «сюжетних ліній» і учасників подій, постійні повтори здатні швидше заплутати, ніж покращити розуміння тогочасного життя.