Про велич, біль і смолу

Афоризм:

Маленькі люди стають великими, коли великі зникають. Вільям Шекспір.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Paete, non dolet [пете, нон долет]: Пете, не боляче. Вираз використовують, намагаючись власним прикладом показати, що в певному вчинку немає нічого страшного (з цими словами Аррія, дружина римського консула Цецини Пета, яка переконували його здійснити самогубство, до якого він був присуджений, смертельно поранила себе ножем).

Значення іншомовного слова:

Мастика (від грец. μαστίχη – смола): 1) Ароматична смола мастикового і деяких інших дерев. 2) Замазка, суміш з якої-небудь смоли й риб’ячого клею з наповнювачем, якою склеюють розбиті речі і замазують тріщини. 3) Клейка речовина, що застосовується у будівництві для вирівнювання поверхонь покриттів, приклеювання ізоляційних і оздоблювальних матеріалів тощо. 4) Рідка або тверда суміш воску й фарби, якою натирають підлогу.

Краса природи:

[caption id="" align="aligncenter" width="640"] Автор фотографії: Pensive glance[/caption]

PS.

Про сьогоднішній крилатий латинський вислів я вже достатньо написав у дужках, тому акцентую вашу увагу на афоризмі. А він досить песимістичний. І почалося це не з Шекспіра. Усі давні народи жили переказами про колишні «золоті» часи й епохи (згадаймо хоча б відомий латинський вислів "Aetas aurea"), подібну ідею можна знайти й у «Хагакуре» Ямамото Цунетомо (виписки з якого я почав пропонувати вам цими вихідними), й у Паркінсона в його «Законах». Думаю, мова тут не про фізичний розвиток (хоча й з цим у нас теж проблеми) – люди, що жили в різний час і у різних країнах, твердять про одне і те ж: люди «дрібнішають» духовно. Гірко це визнавати, однак навряд чи тут суттєва помилка. Хотілося б помилятися, однак зупинити цей процес навряд чи вдасться. Єдине, на що можемо сподіватися і до чого слід прагнути – максимально сповільнити його. Якщо не в масштабах країни чи усієї планети, то хоча б у власному, особистісному вимірі.