- Той, хто насміхається над іншими – дурний.
- Коли світ поступово приходить в занепад, досягти успіху неважко.
- Часи змінюються, і гідних людей стає все менше. Тому скоро людина зможе домогтися багато чого, навіть якщо вона майже не докладатиме зусиль.
- Сіда Кітіносуке: «Докладати зусиль, доки молодий, а потім відпочивати, коли постарів, і засинати, коли приходить час померти, - ось як слід жити».
- Нарутомі Хего: «Якщо спочатку людина не опанує свої тіло і розум – вона ніколи не здолає ворога».
- Людина, яка не спрямовує свої зусилля в одному напрямку, нічого не досягає (цю думку теж досить часто можна зустріти у книжках з самоорганізації – прим. моя).
- Слід на початку прощали своїм слугам злодійство і перелюбства, поступово привчаючи їх не здійснювати таких вчинків.
- Судзукі Сьодзо: «Людину, який не шкодує життя у боротьбі за праве діло, захищають всі божества небес».
- Сімомура Сеун: «Пишатися силою, коли характер ще не сформувався - означає накликати на себе ганьбу серед людей».
- Хитрі люди намагаються здобути собі славу, вдаючись тільки до слів.
- Монах повинен вчитися сміливості у воїна, а воїн - співчуття у монаха (переклав «монах», а не «чернець», оскільки їхні монахи переважно не носять чорних риз – прим. моя).
- Той, хто нетерплячий, все заплутає, і нічого не досягне.
- Якщо приступити до справи невідкладно, її можна зробити на диво швидко (відомий принцип самоорганізації «з’їж жабу на сніданок» - прим. моя).
- Поспішні судження про хороше і погане ні до чого не призводять.
- Людина не може вважатися самураєм, якщо вона приймає рішення повільно і не прагне негайно завершити розпочату справу (тепер бачу, що я точно не зможу стати самураєм – прим. моя).
- Якщо людина постійно тримає меч оголеним ...у нього не буде союзників. З іншого боку, якщо меч постійно знаходиться в піхвах... люди перестануть поважати його власника.
- Накано Кадзума: «Коли п'ять почуттів очищені [зір, слух, смак, запах, дотик], розум очищається сам собою».
- Військова доблесть вимагає бути одержимим.
- Погано, якщо ти заходиш занадто далеко у добрих справах.
- Немає вищого за принцип: «Не йди туди, куди тебе не запрошують».
- Той, хто знає дуже мало, буде напускати на себе вигляд знавця. Це говорить про його недосвідченість. Якщо людина багато знає, про це не скажеш. Така людина веде себе пристойно.
- Якщо співчуття живе в серці людини, вона не буде конфліктувати з іншими.
- Говорити про справи інших людей – здійснювати велику помилку. Хвалити їх теж не варто. Достатньо досить добре знати свої здібності, докладати зусиль в справах і бути розбірливим у промовах.
- Люди, які багато говорять про дріб'язкові справи, в глибині душі чимось незадоволені.
- Вже тільки тим, що людина не тікає, вона подвоює свою силу.
- Якщо ти не зробиш чогось відразу же, не сходячи з цього місця, воно залишиться незробленим до кінця життя (мотивуюче! – прим. моя).
- Негоже людині не знати історії та родоводу свого клану і його самураїв.
- Глибока обізнаність може перешкодити в повсякденних справах.
- Щоб успішно вирішувати свої справи, владика, його радники і старійшини повинні триматися відсторонено.
- Якщо у світі трапляється щось погане, придивися, і ти побачиш, що там не обійшлося без трьох вад – заздрості, гніву і дурості.
- Уважно придивися до гідності людей, і ти побачиш, що вона невіддільна від мудрості, людяності і сміливості.
- Запорукою всіх достоїнств є простота думки й сила духу.
- Глибоко усвідомити свої обмеження і слабкі місця нелегко.
2 лист. 2014 р.
Ямамото Цунетомо. Хагакуре (ч. 2)
Як і обіцяв учора, продовжуємо читати самурайський посібник (Юдзан Дайдодзи Будосесинсю. Ямамото Цунэтомо Хагакурэ. Юкио Мисима Хагакурэ Нюмон / перевод на русский: Котенко Р.В., Мищенко А.А. - СПб.: Евразия, 2000 — 240 с.). Я вже звертав вашу увагу, і сьогодні ви можете в цьому переконатися, що власне військових порад у книжці досить мало: наприклад, у сьогоднішніх виписках лише один раз згадується меч, хоча для більшості з нас поняття «самурай» і «меч» нероздільні. І це не тому, що я виписував лише «цивільні» поради. Насправді автор, що на час написання книжки вже полишив самурайське ремесло і став буддійським монахом, з висоти свого досвіду чудово розумів, що основна війна і основні перемоги людина повинна здобувати у своїй внутрішній боротьбі. Певною мірою, саме для підготовки самурая «зсередини» (а не просто озброєного вояка-задираки) і написана ця книжка. І зроблені мої нотатки:
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар