(за книгою: Древній патерик - Львів: Свічадо, 2006. - 288 с.)
Традиційно на початку року люди намагаються змінити щось у своєму житті. Звичайно ж, змінити на краще. У цій справі, аби не помилитися, бажано мати якийсь взірець чи мірило, до якого прикладати своє життя. Для християн таким зразком завжди були древні, що жили у перші віки християнства, і горіли вірою, як яскраві світильники для оточення. Прості люди, що змогли піднятися до вершин християнських чеснот. Про них наша сьогоднішня книжка. Оцінки не ставлю – її вже поставили тисячі християн, що зробили цю книжну дороговказом у щоденному мирському житті. Оскільки виписав досить багато (аби ж тільки зміг виконати хоча б щось), розділю нотатки на дві частини (початок опублікую сьогодні, а продовження -
наступної неділі). Отож:
- Найбільше старайся, щоб нічого не робити напоказ.
- Діяння святих описують не для того, щоб віддати цим праведникам якусь честь, а щоб спонукати нащадків до змаги.
- Той Чернець, хто до всього себе змушує.
- Ніколи не вчи тому, чого сам раніше не виконав.
- Найбільше прив’язують до цього світу догоджання тілу та марнославство.
- Страх, покора, стриманість від їжі та журби нехай перебувають із вами.
- Вчасне мовчання є матір’ю дуже мудрих думок.
- Початок зла – розсіяння.
- Щоб одержати спокій, усунь зі своєї душі будь-який гріх і зло.
- Щороку клади початок одної якоїсь чесноти.
- Мовчання збирає скарб, а балакучість розтринькує.
- Не дозволяй гнівові доходити до твого горла.
- Бережи свої очі від розсіяння.
- Не мрій, беручи на себе чужий вигляд.
- Той, що погамовує шлунок, може вгамувати перелюбство і язик.
- Іноді диявол навіть погордує вступати з нами в боротьбу.
- Неможливо тобі жити по-Божому, коли ти ласолюбець і грошолюб.
- Демони нічого людині зробити не можуть: твоя воля – слухати навіювані ними помисли чи не слухати.
