Древній патерик (ч.2)

(за книгою:  Древній патерик - Львів: Свічадо, 2006. - 288 с.)

Як і обіцяв минулої неділі, публікую другу частину своїх нотаток з цієї відомої збірки житій святих отців. Закликаю не покладатися на мої враження і скласти власну думку про книжку - в інтернеті можна знайти електронний варіант (та й коштує вона не так вже й багато). Напевне, ви вже не раз переконувалися - читаючи ту ж книжку на різних етапах свого життя, зупиняємося оком і серцем на різних словах і ситуаціях. Так і з цією книжкою - напевне, кожен читач обере для себе щось інше, ніж я. Без сумніву, і я кожного разу знаходитиму додаткові цитати. На сьогодні ж пропоную оці:

• Або з вірою вчися того, чого не знаєш, або ясно вчи того, що знаєш.
• Початок боговідступництва – пересит наукою, почуття огиди до слова.
• Чини насильство над своїми помислами і для Бога вмертвлюй свої бажання.
• Душа, що не скуштувала горішнього, має пожадливість до нечистоти.
• Намагаймося робити поволі; при тому пристає до нас Бог.
• Тверде слово і добрих робить злими.
• Як шукатимемо Бога, він явиться нам, а як будемо втримувати Його – то й перебуватиме з нами.
• Якщо чоловік не скаже в своєму серці, що в світі я один і Бог – не знайде спокою.
• Три пристрасті розбещують душу: грошолюбство, честолюбство і спокій.
• Диявол дбає про пустослів’я між людьми.
• Неможливо зберегти серце, коли відчинено двері нашого язика.
• Гинемо через гріхи, вчинені назовні та осквернюємося внутрішніми помислами.
• Май на думці завжди добро, щоби й робити його.
• Щодня давай собі звіт: чого не зробив з того, чого хоче Бог, і що зробив такого, чого Він не хоче.
• Щоранку кажи собі: тіло, працюй, щоб ти прокормилося; душе, тверезися, щоб успадкувати тобі Царство.
• Є три сили в сатани, що сприяють усякому гріхові: забуття, лінивство і похіть. Як не забуватимешся, то й не лінуватимешся, як не лінуватимешся, то й не впадеш у похіть, коли ж не матимеш похоті, то не впадеш ніколи.
• Ніхто, роблячи добре діло, хай не хвалиться.
• Декого демони не спокушають, бо просто нехтують, бачачи, що він і так безпечний щодо свого спасіння.
• Працюй, не звертаючи уваги на занепад людей.
• Коли молимося, уявляємо, що Бог присутній і слухає наші слова, а коли грішимо – чинимо так, наче б Він не видів нас.
• Послух буває за послух: хто слухає Бога, того і Бог слухає.
• Не бажай бути приятелем славних світу, щоб слава Божа не зміліла в тобі.
• Не говори без усвідомлення, не вчи без покори.
• Добре втікати від ярма керування.
• У всякій спокусі не гани чоловіка, тільки самого себе, кажучи: «Це мені сталося за мої гріхи».
• Коли ми не маємо боротьби у собі, тоді мусимо більше упокорюватися, бо Бог, знаючи нашу неміч, охороняє нас. А як будемо цим хвалитися – відійме від нас свою охорону і ми загинемо.
• Як засвоїш мовчання, то не думай про себе, що ти виконав чесноту, але говори: «Я негідний навіть говорити».
• Перемога над усяким трудом, що прийде до тебе, – це мовчання.
• Ображатися – це ознака недужої душі.
• Вдячність Богові – ознака заспокоєння.
• Господь суддя справедливий, але й милосердний, а межею справедливості служить чоловіколюбство.
• Нічим не обурюватися, не засмучуватися самому і не засмучувати інших властиво тільки ангелам. А діло людське – зазнавши смутку чи засмутивши, скоро помиритися.
• Вірою втішайся, надією утверджуйся, з любові нікого не засмучуй.
• Всякий помисел, що приходить до тебе, випробовуй, кажучи: чи ти наш, чи від ворогів?
• Горе чоловікові, коли його ім’я більше за його діла.
• Не намагайся робити більше, ніж повинен, бо дехто, бажаючи надмірного, не може згодом робити і малого.
• Ручна праця відганяє багато диявольських підступів.
• Лихий помисел, що запав у душу, може знищити лише Творець цієї душі.

PS. Читання давньої літератури продовжимо одним з найвідоміших творів Платона - "Бенкет"