Платон. Бенкет

 

Про автора чув багато ще зі студентських часів, як і про цей твір. Нарешті знайшов час прочитати (взяв з інтернету, тому вихідних бібліографічних даних не наводжу). Враження – не дуже. Особливо після прочитаного нещодавно "Древнього патерика". Можливо, я недостатньо «філософський», однак сам твір і за формою, і за змістом – застільна бесіда підпилих чоловіків. Звичайно ж, у книжці досить багато цінних думок (як, зрештою, і в будь-якій книжці, що належить до класики світової літератури), однак в першу чергу впадає у вічі надмірне піднесення традиційної для того часу любові чоловіків до юнаків. Стверджується навіть, що лише такі чоловіки у зрілому віці «присвячують себе державним справам». Тому вдруге навряд чи колись читатиму. А те, що запам’яталося, пропоную вашій увазі:

• Нікчемна людина, яка думає, що краще займатися будь-чим, аби не філософією.
• Не можна до красеня – не красенем.
• Без почуття сорому через ганебні вчинки і прагнення прекрасного ні держава, ні окремий чоловік не спроможуться на щось справді величне й гарне.
• Розум приходить якраз перед тим, як засівається перший вус.
• Боги прощають закоханому навіть порушення присяги.
• Робиш щось прекрасно – воно й прекрасне, робиш погано – воно й погане.
• Неосоружний єдиний добровільний вид рабства – рабство в ім’я чесноти.
• Щоб позбутися гикавки: затримай віддих, сполощи горло водою, полоскочи у носі та пчихни.
• Слід обережно куштувати плід задоволення, аби не впасти у розпусту.
• Дуже важко керувати людськими бажаннями, що їх викликає кухарське мистецтво, а втім, плодом задоволення, яке воно дає, може стати хвороба.
• Не те мене лякає, щоб не наговорити чогось смішного, - потерпаю, щоб мене не висміяли.
• Любов’ю називаємо бажання цілости і прагнення її осягнути.
• Для чоловіка, хоч трохи мислячого, декілька розумних чоловіків страшніші від багатьох невігласів.
• Закони – владики держави.
• Розважливість – це вміння погамовувати свої бажання і пристрасті.
• Будь щедрий на приязнь і скупий на всіляку ворожість, дбайливий до достойних і недбалий до негідних.
• Про те, що зібрався хвалити, треба говорити правду, вибравши з неї найпрекрасніше і подавши у належному порядку.
• Правильну думку, якщо для неї немає слова, не можна назвати знанням.
• Найбільша вада невігластва в тому, що чоловік, який не може похвалитися ні вродою чи доброзичливістю, ані розумом, видається собі бездоганним, хоч насправді таким не є.
• Всяке бажання блага і прагнення бути щасливим – це для кожного найсильніше бажання, та, водночас, - і зрадливе.
• Вагітність і родження є виявом безсмертного начала у живому єстві, що є смертним.
• Праця і любов є супутниками всього живого в ім’я безсмертя.
• Найбільше і найпрекрасніше – це розумне керування державою і домом.
• Око розуму стає гострішим, коли притупляється зір очей.