Про мовчанння, самовизнання і форсаж

Афоризм:

Мовчання не завжди доводить наявність розуму, проте доводить відсутність дурості. П’єр Буаст.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Adsum, qui feci! [адсум, кві феці]: це я зробив!

Значення іншомовного слова:

Форсаж (франц. forçage, від forcer – напружувати): короткочасне збільшення тяги (потужності) двигуна порівняно з її значенням у номінальному (звичному) режимі.

Краса природи:

[caption id="" align="aligncenter" width="640"] Автор фотографії: Rodrigo_Soldon[/caption]

PS.

Шкода, що сьогоднішній крилатий латинський вислів дуже рідко можна чути від винуватців поганих справ. А якщо вони й говорять це, то з певним вихвалянням і навіть викликом суспільній думці. Частіше можна (у різних варіантах) почути подібні слова від різного роду меценатів, більшість яких насправді є спонсорами (у чому різниця – розглянемо якось згодом, якщо ви ще не з’ясували для себе). А добре було б, якби вчинення будь-якої поганої справи закінчувалося з’ясуванням і самовизнанням винуватців. Добре не тільки для їх оточення, але й для них самих. Адже без визнання своєї вини неможливо стати на шлях виправлення. Це чудово розуміють у християнстві, де покаяння належить до одного з головних таїнств церкви. Цікаво, що у перші віки християнства покаяння було публічним – перед усією церквою (народом), і лише згодом стало індивідуальним – перед священиком, що уособлює собою провідника до Бога. Але суть від цього не змінилася – людина повинна знайти у собі сили визнати свої провини і твердо вирішити змінитися. Аналогії з сьогоденням досить чіткі. Чи дочекаємося почути подібний вислів з вуст винуватців? Заради їхнього блага – сподіваємося.