Руденко М. Енергія прогресу

Сьогодні пропоную вашій увазі цікаву (певною мірою – навіть унікальну) працю нашого українського філософа-економіста Миколи Руденка. Вже кілька разів натрапляв на згадку про його твір, тому вирішив все ж прочитати. І не пожалкував. Справді революційний підхід до сучасної економічної теорії, що в певних моментах категорично суперечить традиційному капіталістичному підходу. До того ж написано досить простою мовою, зрозумілою навіть нефахівцеві. Спочатку дам саму суть ідеї Миколи Руденка, а потім кілька найцікавіших (на мою думку) цитат. Хочу зазначити, що саме після прочитання цієї книжки я цілковито утвердився в думці, що бути аграрною країною для України – абсолютно не соромно (як це іноді хоче представити наше керівництво), а дуже і дуже почесно. Отож, читаємо:

• Суть ідеї: справжній прибуток може давати лише землеробство. Щоб земля не виснажувалася, а селянин не біднів, одержані п’ять умовних одиниць продукції слід розділяти таким чином: 2 одиниці (солома) – для худоби і землі, інші три (зерно) – селянину, промисловості та державі.
• Світ пізнаваний, але не пізнаний.
• Правильне землеробство є найліпшим видом корисної праці.
• Вартість – міра людської праці.
• Відчуття накопичують досвід, досвід розвиває думку.
• Моральні проблеми не можна плутати з фізичними.
• Порожнеча формулювань – це оселя сатани.
• Наукові терміни часто створюють ілюзію, що пізнання істини завершилося тоді, коли вчені для якого-небудь явища підібрати вдалу назву.
• Безглуздо створювати цінності з речовини неживої (наприклад, будівлі), знищуючи речовину живу (органіку).
• Природа не має звички змінювати свої закони.
• Пристрасть породжує тенденцію, а будь-яка тенденція руйнує науку.
• Спочатку слід розвивати хліборобство, потім – промисловість, але не навпаки.
• Будь-яка істина стає хибною, якщо її доводять до крайності.
• Будь-яка наука починається з класифікації.
• Природа не винна в тому, що ми загубили від неї ключі.
• Генератор – хліборобство, промисловість – трансформатор економіки.
• Чим активніше розвивається суспільство, тим швидше воно приходить до виснаження землі.
• Спочатку слід нагодувати землю, а потім вона нагодує суспільство.
• У майбутньому фізична праця стане винагородою, як зараз – путівка до санаторію.
• Особистість деяких людей виявляється лише під час суперечок з дружиною.
• Неоціненність не слід плутати з «нічого не коштує».
• Страшна людина з білими руками і чорною душею.
• За всіх часів справжніх інтелігентів було менше, ніж тих, що вміли удавати з себе інтелігентів.
• Той, хто говорить про головне, розмовляє тихо.
• Якщо земля не відроджується, значить – помирає.
• Бюрократичними засобами неможливо позбавитися бюрократизму.
• Інколи геній приходить набагато раніше, ніж наука створює передумови для того, щоб його зрозуміли.
• Все живе на земній кулі продовжує існувати коштом поїдання живого.
• Якщо реформа починається з брехні – значить, вона взагалі не починається.
• Худоби мало тому, що падає врожайність, а врожайність падає тому, що мало худоби.
• Не держава має годувати народ, а народ – державу.
• І найстрашніше, і найсвятіше від надмірного вжитку робиться тривіальним.
• Мета орендаря – не вкласти капітал у землю, а видобути його з землі.
• Рабовласництво існувало до відкриття корисних копалин, які можна було використовувати у якості додаткового джерела енергії.
• Девіз фермерства: «Руки, Розум, Серце».
• Гроші не можуть бути еталоном вартості – потрібен універсальний товар. Найкраще – пшениця.
• Багатство приходить тільки через інформацію.

PS.

• Геліобіологія — розділ біофізики, який вивчає зв'язок сонячної активності з різними явищами в біосфері Землі та її вплив на живі організми.
• Сонце щороку виробляє на нашій планеті 450 млрд. тонн живої речовини і 350 млрд. тонн кисню, поглинаючи 650 млрд. тонн вуглекислого газу.
• Сонце в астрофізиці виступає як абсолютно чорне тіло.
• В. Докучаєв: «Землю виснажує наше незнання».
• Піфагор: «Усі політичні незлагоди виникають від власностей загальних і окремих».
• Моріс Аллє: «Прагнення до спрощення реальності  під час її дослідження не повинно призводити до спотворення сутності реальності».