Павло Глазовий

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Павло Прокопович Глазовий,
що народився тридцятого серпня 1922-го року, писав:

Мова величава ***** Якщо в нашiй безталаннiй мовi Набереться двiстi тисяч слiв, То за кожне українське слово Вже поклали сто голiв... Нашу мову величаву Чуємо не всюди. I не мова винна в цьому - Винуватi люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припонi, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи дубовi, Де неволя i сваволя, Тiсно нашiй мовi. По крамницях та пивницях, Де й повiтря п'яне, Гасне, в'яне слово наше Степове, духмяне. Не для "куплi" мова наша I не для "продажi". Не для того, щоб базiкать На ледачiм пляжi. Наше слово не ввiбгати У сухi трактати, Щоб лакейством хлiба кусень Пiдло заробляти, Щоб брехати, щоб дурити, Забивати баки, Позичаючи нахабно Очi у собаки. На зачовганих асфальтах, Де смолою пахне, Наше слово крила губить, Наша мова чахне...	Дуєль ***** Бредуть хлопчаки жовтороті. Між ними патлатий "чувак" Бряжчить на дешевій гітарі І каже кумпанії так: — Послухайте штучку, реб'ята, На давній ізвєсний мотив. Його я злегка подісправив, А строчки нові сочинив. "Любил я красотку дівчонку З кудрями волос до плеча. Ми чувства свої не таїли, Була в нас любов горяча. І жив я своєю любов'ю, І бреділ лиш нею одной, Но вот прицепився к дівчонкє Какой-то чудак доходной. Нахального етого типа То здєсь ми встрічали, то там. За милой моєю дівчонкой Ходив охломон по п'ятам. Однажди в саду ботанічном, В той часті, де сосни та єль, Застукав я етого типа І визвав його на дуєль. Оружія ми не імєлі, Но нас воспаляла любов. Ми рвали друг другу одьожу При помощі рук і зубов. Когда ми дуєль завершили, То билі в чом мать родила. Любов ти, любов удалая, Ах вот до чего довела!" Розсипав слова, як полову, І весело, гарно йому. Кому окалічено мову, Спотворено й душу тому.
Здрастє, мама родная! ***** Син поїхав з дому та й прожив у місті Більше як півроку, днів, напевне, з двісті, Він в село вертається, з матір'ю вітається: — Здрастє, мама родная! Как здєсь поживається? — Мати гладить сина по рудому чубчику. — Як це ти балакаєш, любий мій голубчику? Наче й не по-нашому, наче й не по-руському, — Більш на те скидається, що по-малоруському. — А синок відказує: — Ти, маманя, тьомная. В нашом положеніє разниця огромная. Я живу у городє, ти всьо времня в полі. Как тут-здєсь розтумкаєш, что-чево і што лі?	***** Серед ночi Київ Криється туманом. Розмовляє вiтер З бронзовим Богданом. - Облiтав я, каже, - Вулицi всi чисто. Як змiнився Київ, Це прадавнє мiсто! Де вiтри гуляли, Там новi квартали... А Богдан зiтхає: - Що там тi квартали... Нинi i кияни Зовсiм iншi стали. Я сто лiт на площi Днюю i ночую, Але дуже рiдко Рiдну мову чую.
Кухлик ***** Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші — не мина жодної крамниці. Попросив він: — Покажіть кухлик той, що з краю. — Продавщиця: — Что? Чево? Я нє понімаю. — Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка. — Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. — Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови: — На Вкраїні живете й не знаєте мови. — Продавщиця теж була гостра та бідова. — У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. — І сказав їй мудрий дід: — Цим пишатися не слід, Бо якраз така біда в моєї корови: Має, бідна, язика і не знає мови.	*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Іван Франко

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Іван Якович Франко,
що народився двадцять сьомого серпня 1856-го року, писав:

Моя любов ***** Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. Вона так гарна, а проте Так нещаслива, стільки лиха Знесла, що квилить лихо те В її кождіській пісні стиха. Її пізнавши,чи ж я міг Не полюбить її сердечно, Не відректися власних втіх, Щоб їй віддатись доконечно? А полюбивши, чи ж би міг Я божую її подобу Згубити з серця, мимо всіх Терпінь і горя аж до гробу? І чи ж перечить ся любов Тій другій а святій любові До всіх, що ллють свій піт і кров, До всіх, котрих гнетуть окови? Ні, хто не любитть всіх братів, Як сонце боже, всіх зарівно, Той щиро полюбить не вмів Тебе, коханая Вкраїно!	Антошкові П. (Азъ покой) ***** Діалект чи самостійна мова? Найпустіше в світі се питання. Міліонам треба сього слова, І гріхом усяке тут хитання. Міліонам треба світла, волі, Треба вміти, як їх добиваться, Поки стогнуть кволі, мерзнуть голі — Нам в Параски ласки дожидаться? Як твій брат із голоду вмирає, А його ти накормити вступиш, То чи ждеш, аж срібну ложку купиш, Чи береш букову, що він має? Як твоя у річці тоне мати І кричить: "Рятуй мене, Антошку!" — Будеш ти на гарний човен ждати Чи їй кинеш першу-ліпшу дошку? Зви се діалектом, зви жаргоном Тую дошку, ту букову ложку, А вона лунає відгомоном В міліонах серць живих, Антошку! Хай та мова вбога в славнім роді, Хай московська, польська, чеська краща — Поки служить Матері в пригоді, То вона культурі не пропаща. Хоч в сусіда там пиха багацька У порфирі сяє та атласі — На чуже багатство ми не ласі, Ласа лиш твоя душа жебрацька. Бідні ми, як коні на припоні, Збагатись нас труд на рідній ниві: В діалекті чи хоч би в жаргоні Будемо багаті і щасливі. Діалект, а ми його надишем Міццю духу і огнем любови І нестертий слід його запишем Самостійно між культурні мови.
***** Всюди нівечиться правда, Всюди панує брехня, В ваших лиш сердцях, о браття, Най не постане вона! Там ви для правди святої Сильний збудуйте опліт, Там ви огонь невгасимий Чесної думки паліть! Твердша від сталі твердої, Сто раз тривкіша, ніж мур, — Щирих, м'яких серць твердиня Супроти громів і бур. Там з поколінь в покоління Правда простоїть ціла, Поки не зломиться лютий Вал лицемірства і зла. І, мов те древо зимою, Зверху безлисте, мертве, В бурі, морози пускає Вічно коріння нове, — І, мов нора та підземна Триска ключем з-під скали, — Трисне з-під зла й пересудів Правда жива на земли!	Строфи (уривки) ***** Бережи маєток про чорну годину, Та віддай маєток за вірну дружину; А себе найбільше бережи без впину; Та віддай майно, і жінку, й себе за Вкраїну. ***** Книги — морська глибина: Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. ***** Ти сто людей побив у бою І тим пишаєшся, герою? Ось сей лиш власну пристрасть поборов, І над тобою він горою.
Святвечірня казка 1884 р. ***** Отсе рідня моя! Отсе моя держава, Мої терпіння всі, моя будучність, слава: Дністер, Дніпро і Дон, Бескиди і Кавказ, Отсе. сини мої, мій чудний рай - для вас! Любіть, любіть його! Судьби сповниться доля, І швидко власть чужа пропаде з сього поля! Не стане тих, що днесь на вас наругу здодять, І щезне сила їх, мов мгли нічні проходять.	*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Роман Трифонов

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Роман Трифонов,
що народився двадцять шостого серпня 1976-го року, писав:

***** Оце судилось назавжди нам, i вiльний мало хто вiд цього — вкорочувать життя годинам задля приходу дня нового. А вранцi стане нам вiдомо, коли зарожевiє небо: день, що чекаємо його ми, юрбу годин прислав за себе.

*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Марія Влад

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Марія Миколаївна Влад (Ганцяк),
що народилася двадцять п'ятого серпня 1940-го року, писала:

***** Мій дід вівчарив, Про війни гуторив із зятем, Вірив у чари Й до чарки був завзятий. Викохав чотирнадцять дітей І чимало худоби. А житло мав просте — Колибу собі вподобав. Любив тесати, Любив боднарити, Робив дід сани, Граблі, колеса… Не міг навіть коня вдарити — Таку мав душу звеснену. Любив і вмів усе мій дід. Без праці й хвилини не жив би. Та не любив, коли внуки йшли у світ І поверталися в гори чужими.

***** Не винен ти, що ми тебе не чули… О. Олесь Не винен ти, що ми тебе не чули, Ні солов'їв, що кликали весну,— Народ, опухлий з голоду, зачумлений Від летаргійного страшного сну. Рука сатрапова обросла і сталева На горлі України стільки літ! І ти, і Наталена Королева Об наші вікна бились, як об лід. Під західними вікнами Вкраїни Ви повмирали з туги й самоти, Від розпачу, від болю за руїни І від безсилля щось допомогти. Не винен ти, що правнуки без роду Зреклися мови і пісень своїх, І під Чорнобилем над долею народу Сміються-плачуть хворі солов'ї.

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Леонід Пархомович

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Леонід Едуардович Пархомович (Полтава, Єнсен),
що народився двадцять четвертого серпня 1921-го року, писав:

Листи до батька в Сибір (уривок) ***** Жінко-мученице, жінко-мати, У які тебе вбрати шати? Ти ведеш свого сина вгору, Ти ворожиш йому простори, Ти в огні золотої любови Вчиш його солов'їної мови, Щоб у шквалах мовних атак Рідне мовив він «Ні» і «Так» І, збагнувши чужі світи, Вмів до власного світу йти!

Тисячоліття (уривок) ***** Вдарим дружньо — за Київ-столицю, За омріяну Волю-Державу, І злетить Україна-орлиця, У Господню зодягнена славу, У князівську зодягнена славу! Синьо-жовтими барвами Волі — Вже палає Тризуб вогнем. Україна на рідному полі — З українським зустрінеться днем! Не вклонились чужинним кумирам, До чужих по чуже не пішли,— У осяяній Господом вірі Вже випростують крила орли! В наших душах зростає Держава, Наша істина чиста й проста: Буде Київ, і воля, і слава У Державі Меча і Хреста!

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Олександр Кониський

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Олександр Якович Кониський,
що народився вісімнадцятого серпня 1836-го року, писав:

Молитва за Україну ***** Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Всі свої ласки, щедроти Ти на люд наш зверни. Дай йому волю, дай йому долю, Дай доброго світа! Щастя дай, Боже, народу На многая, многая літа! Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Волі і світла промінням Ти її осіни. Світлом науки і знання Нас, дітей, просвіти! В чистій любові до краю Ти нас, Боже, зрости.

*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Володимир Заруба

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Володимир Заруба,
що народився сімнадцятого серпня 1985-го року, писав:

Подвиг у нашому житті (Роздуми) ***** То що ж є подвиг в нашому житті: Як Стус, пройти страшні пекельні межі, Щоб послужить Вітчизні як меті, Чи збагатіть, як злодій на пожежі?.. Боротися за крісла і пости, Щоб потім передать „любезним чадам"? Чи, як Костенко Ліна, в „зону" йти, Щоб зберегти історію нащадкам? Це подвиг вже — народжувать дітей І світло дарувать серед пітьми, Як той голодний вчитель-прометей... І вижити, лишаючись людьми!

*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Андрій Бобенко

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Андрій Михайлович Бобенко (Бібик),
що народився дванадцятого серпня 1854-го року, писав:

***** Здається, скоро я покину Все, що любив, для чого жив, Сім'ю, народ свій, Україну, Все, чим на світі дорожив. А вам, брати мої і діти, Даю маленький заповіт: Шукайте всюди правди світу, Бо в світі правда, в правді світ.

*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Осип Федькович

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Осип Домінік Гординський де Федькович (Юрій Федькович),
що народився восьмого серпня 1834-го року, писав:

З окрушків ***** У науці, у розраді України доля, А в залізі да у крові України воля; А у пісні голоснії України слава! Благословіть Україну, А я заспіваю.

Україна ***** Україно, Запороже, годі вас забути, Ах, бо мило тамки жити, мило тамки бути, Де ті трави шовковії славні степи криють, Де ся квіти поза квіти в зимних росах миють, Де стада ржуть, де соколи, де вірли співають, З буйним вітром у заліжку козаки літають. Хто ж то може знов забути могили, кургани, Де козацтво українське, славні отамани Свою славу сном провадять, славов серце гріють, А ті думи богатирські так-то гарно піють, Що аж тут ся відзивають, що аж тут їх чути, — Україно, Запороже, можна вас забути? Онде грає жвавий хлопець у торбан весело; Онде дівча йде по воду, думку йкусь завело; Там сопілка приграває, ніби соловіє, Що там в гаю калиновім піє все та піє; А там бджілка злотокрила думно си співає, Обмучилась медівницев, ледве що вертає. Он колишесь тихий Дніпер: вечір — він дрімає, А по синій єго фалі човенце плаває, В ньо си сіло гарне дівча, красне, як малина, А хороший кермаченько ляг їй на коліна, Обзирає сороківці, що в коралі в’яжуть, А потому, а потому… Далі вже не скажу; А хоть рад би-м і сказати, але наші милі Вже пропали в синій мряці, що Дніпер укрила. Далі видко білий хутор, пасіки, ставочок, Знов байрак там яворовий, вишневий садочок, А в садочку мила хатка; тамки на порозі Сіло дівча русокосе — ах, які ж там нозі! — Та й іголков тонесеньков шиє в хустку квіти: “Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе?” Тихо, тихо, любе дівча, — видиш он сокола? А дівчина — чорні очі — глипла доокола: “То не сокіл, то мій милий вороним літає!” Та й схопилась красавичка, ліску відчиняє. А сокіл вже на подвір’ї, дівчину любує; Вна го хоче посварити — годі, бо цілує. Глянь там далі на прикмету: думаш, там соколи! Ні, там славні чумаченьки возя з Криму соли. От, дивися, вже і стали, вже й воли пустили, Вже і ватра запалена, вже ся розложили. Той готовить ситу кашу, ті вози знов мажуть, Хлопці шумки заспівали, старші казку кажуть. Далі, далі — онде небо багром рум’яніє; Слухай добре, як-то мило десь дзвіночок піє То в тій церкві там, за лісом, з дев’ятьма верхами — Всі покриті срібнов бляхов, злотними хрестами,— А священик-старець ходить по святій контині, Молить слави Запорожу, щастя Україні.

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Пантелеймон Куліш

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Пантелеймон Олександрович (Панько Олелькович) Куліш,
що народився сьомого серпня 1819-го року, писав:

До Шевченка (уривок) ***** Ти десять літ з душею розлучався, Співав, мов соловей в кошечих лапах, Живий твій розум скристалізувався, Твій дух поник на каторжних етапах… Заголосили по тобі харіти, І Україну сонну розбудили, Устала мати: "Діти мої, діти! Тепер навіки ми посиротіли. Ой лелечко, мій дріб'язок убогий! Москва 'б вас буде потирати руки; Поставить очі проти вас, як роги; Чого не знав дід, знатимуть унуки". "Ні! – обізвешся з-над Дніпра, кобзарю, – Світ не побачить Батия нового. Переп'ят встане не тебе, Москалю, Моє святе, моє пророче слово. О слово рідне! ти стоїш на чаті Предковічних пам'яток святині, В ясній, блискучий херувимській шаті, Як меч огненний, в нашій Україні. Грішив я тяжко, яко син народу І вихованець олухів письменних, Що, в нам укравши, вкинули у воду Ключ розуміння, задумів спасенних. Та що скував я меч сей обоюдний, Тим од гніва Премудрості спасуся, Воскресну чистий у Великдень судний І о спасенні людській звеселюся".

LAGO MAGGIORE ***** Хожу берегами, Та й не нахожуся; Дивлюсь на сади зелені, Та й не надивлюся, Сади-виногради В воду поринають; Поуз берег ясні смуги, Як срібло, сіяють. Шукаю-питаю Зеленої рути, Щоб тебе, мій рідний краю, Навіки забути. В тобі, рідний краю, Люди туманіють; По степах твоїх розлогих Будяки красніють. Тобі, рідний краю, Не дав Господь долі. Розкинулась твоя доля Могилами в полі. Зійду на могилу, Гляну на Вкраїну… Помандрую в чужі землі, Та там і загину.

До рідного народу (уривок) ***** Єдиний скарб у тебе - рідна мова, Заклятий для суспільного хижацтва Вона твого життя міцна основа, Певніша над усі скарби й багатства.

*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Катерина Горчар

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Катерина Георгіївна Горчар (Ковальчук),
що народилася п'ятого серпня 1957-го року, писала:

Мати Марія ***** Говорило про Марію півсела: - Набула, осьо, у дочок, набула. Розвезла свої пожитки по світах, Та й вернулась впорожні, як сірий птах. Говорили язикаті, аж гули: - Чи такі ж ті дочки змалечку були? Та вона ж їх доглядала, берегла... На весіллях відгуляло півсела. А вони тепер, дивись, уже не ті... Та для мами діти завжди золоті. Все їх хвалить, що в добрі вони живуть, Що в їх грошей навіть кури не клюють, Що у них є і квартири, і авто. ... Тільки в душу до Марії гляне хто? Повернулася Марія, та й живе, Час - рікою, як у пісні тій, пливе. Гріють серце чорнобривці, солов'ї. Тільки дочки не провідують її.

*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Володимир Кіріндась

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Володимир Кіріндась,
що народився першого серпня 1935-го року, писав:

Милосердя ***** Зневірене серце. Зажурені очі. Хто біль ваш почує, хто витре печаль? Сполоханим птахом надія тріпоче: „Рятуйте! Бо далі несила мовчать." Забракло вже сили і жити, і вмерти... Лиш горе-розпука вкриває чоло. Вже й слово забули оте: „Милосердя". Чи справді в житті воно нашім було? Чом, власне, „було"? Воно ж є поміж люду У тих, в кого в серці лиш Бог та Любов. Ненависті й зла таки скинем облуду — Добро на Вкраїну повернеться знов. Загляне нам сонце у зболені душі, А ще — в пам'ять людства, в надії живих. Олжа і невігластво зла не порушать, Залишимось вічно у справах святих.

*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Серпень

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

У серпні народилися такі українські літератори:

1	Олександр Іванович Копиленко (1900-1958) Григорій Йосипович Майфет (1903-1975) Петро Тимочко (1925) І. О. Манжара (1930-2004) Ілля Галайда (1931) Володимир Кіріндась (1935) Віктор Степанович Борота (1936) Емілія (Міля) Володимирівна Лучак (Горбачек) (1937) Борис Олексійович Тимошенко (1939) Б. Ф. Білаш (1941) В. С. Логачов (1941) Володимир Лук'янович Чуйко (1941) Василь Йосипович Шевчук (1942) А. І. Крупко (1945) Зоя Олексіївна Кучерява (1949) Ірина Степанівна Лембрик (1980)
2	Кость Степанович Буревій (Соколовський, Едвард Стріха, Варвара Жукова, Нехтенборенг) (1888-1934) Олекса Якович Ющенко (1917-2008) Ілля Іванович Ільницький (1934-2002) Іван Петрович Шкварко (1943) Петро Васильович Шкраб'юк (1943) Богдан Іванович Мельничук (1952) Вікторія Михайлівна Климентовська (1961)
3	Антон Нивинський (1890-1945) І. І. Барабаш (1912-1973) Петро Степанович Продан (1919) Іван Гаврилович Мельник (1920-1977) Ілля Гаврилович Шульга (1921-1993) Віктор Степанович Кушнір (1937-1973) Іван Петрович Складаний (1939) Валерій Васильович Трохліб (1948) Ярослав Євстахійович Ярош (1950) Владислав Феліксович Стольников (1961) Мар'яна Олександрівна Шаповал (1968)
4	Т. А. Зіньківський (1861-1891) Аполінарій Федотович Мацевич (1926) О. І. Авраменко (1934) Юліан Сильвестрович Тамаш (1950)
5	Володимир Миколайович Леонтович (1866-1933) Борис Дмитрович Антоненко-Давидович (1899-1984) Федір Євтихейович Злидень (1899) Микола Чирський (1903-1942) Вікторія Антонівна Віта (Павлій) (1927) В. М. Лис (1934) Віктор Олексійович Погрібний (1935) Юрій Михайлович Хорунжий (1937) Валерій Павлович Кулик (1948) Катерина Георгіївна Горчар (Ковальчук) (1957) Олег Миколайович Гончаренко (1959) Наталія Сергіївна Чибісова (1976)
6	Б. С. Буряк (1913-1993) Афанасій Миколайович Коляновський (1925) Володимир Улянович Козак-Семибрат (1930-1995) Петро Кузьмович Федотюк (1942) Юрій Іванович Кібець (1946) Антоніна Михайлівна Корінь (Мельник) (1948) Тарас Федюк (1954) Микола Миколайович Васильчук (1967) Оляна Дмитрівна Рута (Чередниченко) (1977) Надія Гаврилюк (1979)
7	Пантелеймон Олександрович (Панько Олелькович) Куліш (1819-1897) Володимир Кирилович Винниченко (1880-1951) Іван Михайлович Світличний (1924) А. В. Потапова (1933) Марія Іванівна Головач (1945)
8	Осип Домінік Гординський де Федькович (Юрій Федькович) (1834-1888) Олексій Прокопович Довгий (1929) Валентина Федорівна Кузьменко (1944) Василь Васильович Чубур (1949) Юрій Сергійович Вівташ (1951)
9	Олександр О.Навроцький (1823-1892) Б. Р. Заклинський (1886-1946) Орест С.Масикевич (1911-1980) Орест Іванович Корсовецький (1925) Наталія Андріївна Глуховська (1946) Микола Захарович Клец (1949) Михайло Леонідович Кудрявцев (1953)
10	Михайло Васильович Клоков (Доленго) (1896-1981) Михайло Іванович Шопляк-Козак (1900-1980) Роман Мар'янович Лубківський (1941) Олександр Григорович Астаф'єв (1952)
11	Л. К. Толопко (1902) М. А. Карплюк (1923) Михайло Якович Тернавський (1934-1998) О. А. Мірошниченко (1936) Богдан Васильович Залізняк (1946) В. Г. Діброва (1951) Володимир Олександрович Могилюк (1957) Олена Олександрівна Дуб (1982) Олександра Бердник (1983)
12	Андрій Михайлович Бобенко (Бібик) (1854-1920) П. С. Козланюк (1904-1965) Іван Гончаренко (1908) Олекса (Олесь) Нестерович Гай-Головко (1910-2006)) Володимир Атаназійович Качкан (1940) Роман Богданович Хоркавий (1940) Галина Миколаївна Малик (1951) А. Л. Слободяник (1951) Марія Василівна Дзюба (1961)
13	Петро Іларіонович Розвозчик (1957) Степан Васильович Процюк (1964) Ніна Миколаївна Вернигора (1967) Адріана Володимирівна Яремчук (1980)
14	Антон Васильович Дикий (1900-1954) Микола Іванович Карпенко (1925) Володимир Олександрович Базилевський (1937) Павло Рачко (1945) Ольга Михайлівна Бабій (1955) Ярослав Васильович Ткачівський (1957) Андрій Володимирович Бондар (1974) Тараканова Ганна Анатоліївна (Анна Пустовіт) (1977)
15	Ф. В. Волховський (1846-1914) В. Н. Гавриленко (1905-1995) В. В. Зубарь (1923-1994) Анатолій Григорович Прохоренко (1940) Михайло Григорович Дяченко (Марко Боєслав-Гомін) (1947) В'ячеслав Анатолійович Гук (1974)
16	Оксана Мельничук (Маріне Галінадзе) (1909) Дмитро Хомич Паламарчук (1914-1998) Михайло Юрійович Рамач (1951) Юрій Іздрик (1962)
17	Д. П. Заянчківський (1902-1944) Г. Ф. Кривда (1923) Ростислав Петрович Маменко (1936) Володимир Заруба (1985)
18	Олександр Якович Кониський (1836-1900) Михайло Сабадош (1920) Іван Федосійович Горовий (1936) Сергій Гуля (1940) Василь Лісовий (1941) Ярослав Петрович Сачко (1947) Василь Дмитрович Герасим'юк (1956) Ліліана Романівна Косановська (1972)
19	М. О. Галич (1901-1974) Олесь (Олександр) Васильович Донченко (1902-1954) Михайло Кульчицький (1919) Дарія Віра Рихтицька (1928) Михайло Васильович Шевченко (1947) Микола Іванович Бучко (1948) Тамара Степанівна Костецька (1949) Марія Іванівна Чумарна (1952) Тетяна Василівна Петровська (1962)
20	Валер'ян Петрович Тарноградський (1880-1945) Леонід Маркович Мосендз (Осип Лясковецький) (1897-1948) Євген Михайлович Доломан (1919) Микола Янович Зарудний (1921-1991) Тарас Юрійович Мельничук (1938-1995) Валерій Олександрович Шевчук (1939) Віктор Максимович Кордун (1946) Володимир Михайлович Шкурупій (1954)
21	Володимир Антонович Гадзінський (Йосиф Гріх, Оскар Редінг, Трильський) (1888-1932) Григорій Прокопович Григор'єв (1898-1971) Дмитро Дмитрович Кремінь (1953) Володимир Миколайович Назаренко (1953)
22	А. Калиновський (Анатолій Галан, І. Евентуальний, А. Чечко) (1901-1988) Олександр Давидович Моторний (1919-1977) Владлен Олексійович Суслов (1922-1981) Григорій Павлович Столярчук (1923) Людмила Яківна Чижова (1939) Ганна Андріївна Гайворонська (1952) Олег Коцарев (1981)
23	Осип Семенович Маковей (1867-1925) Мирослав Ічнянський (І.Кмет) (1901-1950) Антоніна-Марія Іванівна Матуль (Ніна Матулівна) (1902-1944) В. Т. Конвісар (1911-1990) Я. А. Костюківський (1921) Іван Григорович Шпиталь (1931) Степан Франкович Будний (1933-1958) Сергій Вікторович Жадан (1974)
24	Максим Антонович Славинський (Славінський) (1868-1945) Василь Григорович Шурат (1871-1948) Василь Васильович Королович (1903-1993) Леонід Едуардович Пархомович (Полтава, Єнсен) (1921-1990) Михайло Миколайович Потупейко (1922) Борис Слюсар (1930) Ніна Леонідівна Бічуї (1937) Віктор Володимирович Нарушевич (1937) Роман Миколайович Качурівський (1943) Станіслав Олександрович Вишенський (1944) Тетяна Володимирівна Пишнюк (1962)
25	Степан Йосипович Олексюк (Тудор) (1892-1941) Григорій Михайлович Колотуша (1915) Павло Архипович Загребельний (1924) Павло Гарачук (1936) Олександр Іванович Дробаха (1938) Володимир Дрозд (1939) Марія Миколаївна Влад (Ганцяк) (1940) Ганна Семенівна Шепітько (1943) Олександр Сергійович Хмельовський (1963) Оксана Славенко (Євсеєнко) (1968) Олеся Анатоліївна Лященко (1981)
26	Марія Іванівна Дорошенко-Вакалюк (1926) Микола Васильович Старовойт (1939) Богдан Петрович Чепурко (1949) Ірина Володимирівна Дем'янова (1955) В. Б. Ракшанов (1956) Людмила Леонідівна Солончук (1965) Леся Вікторівна Мовчун (1969) Роман Трифонов (1976)
27	П.П.Білецький-Носенко (1774-1856) Іван Якович Франко (1856-1916) Юрій Іванович Яновський (1902-1954) Г. Л. Лужницький (1903-1990) Віктор Васильович Шутов (1921-1988) Феодосій Кирилович Роговий (1925-1992) Володимир Ілліч Невмитий (1954) Галина Сергіївна Ткачук (1985)
28	Дмитро Юрійович Загул (І.Майдан, Б.Тиверець) (1890-1944) Іван Васильович Майстренко (1899-1984) Віра Свєнціцька (1913-1991) М. П. Лісовська (1922-1981) Володимир Павлович Сидоренко (1939)
29	Людмила Михайлівна Старицька-Черняхівська (1868-1941) Юлія Семенівна Мисько-Пастушенко (Мирослава Сопілка) (1897-1937 Микола Захарович Романченко (1921-1991) Олександр Петрович Гунько (1952) Олександр Андрійович Гриценко (1957) Марія Степанівна Якубовська (1959)
30	Павло Прокопович Глазовий (1922-2004) Іван Михайлович Гаврилович (1952)
31	Осип Назарук (1883-1940) Михайло Петрович Лялько (1914-1992) Віра Климівна Артамонова (1925) Микола Микитович Пивовар (1940)

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень