Показ дописів із міткою Влад. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Влад. Показати всі дописи

25 серп. 2011 р.

Марія Влад

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Марія Миколаївна Влад (Ганцяк),
що народилася двадцять п'ятого серпня 1940-го року, писала:


*****
Мій дід вівчарив,
Про війни гуторив із зятем,
Вірив у чари
Й до чарки був завзятий.

Викохав чотирнадцять дітей
І чимало худоби.
А житло мав просте —
Колибу собі вподобав.

Любив тесати,
Любив боднарити,
Робив дід сани,
Граблі, колеса…
Не міг навіть коня вдарити —
Таку мав душу звеснену.

Любив і вмів усе мій дід.
Без праці й хвилини не жив би.
Та не любив, коли внуки йшли у світ
І поверталися в гори чужими.

*****
Не винен ти, що ми тебе не чули…
О. Олесь

Не винен ти, що ми тебе не чули,
Ні солов'їв, що кликали весну,—
Народ, опухлий з голоду, зачумлений
Від летаргійного страшного сну.

Рука сатрапова обросла і сталева
На горлі України стільки літ!
І ти, і Наталена Королева
Об наші вікна бились, як об лід.

Під західними вікнами Вкраїни
Ви повмирали з туги й самоти,
Від розпачу, від болю за руїни
І від безсилля щось допомогти.

Не винен ти, що правнуки без роду
Зреклися мови і пісень своїх,
І під Чорнобилем над долею народу
Сміються-плачуть хворі солов'ї.

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень