5 вер. 2011 р.

Стефанія Паховчук

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Стефанія Григорівна Паховчук (Щепковська),
що народилася п'ятого вересня 1948-го року, писала:


Вставай, Україно, з колін
*****
Вставай, Україно, з колін,
Щаслива година настала,
Повторює серце, мов дзвін:
„Ти вільна, ти вільна держава!"

Вставай, Україно, з колін,
І витри щасливії сльози,
Твій шлях серед терня й руїн,
Неволі й сибірських морозів.

Вставай, Україно, з колін,
Моя незалежна державо,
Твій прапор над нами і гімн,
І честь твоя з нами, і слава.

З Франкових вершин і низин
*****
З Франкових вершин і низин
Звертаюся до України,
Мій клич до сімей і родин,
Кому дорогі її стіни.

Тримайся, рідненька і стій,
Поглянь за тобою Карпати,
У серці, де тісно від мрій,
Бувають гіркоти і втрати.

Ти вистоїш, люба, і ми
З Карпатами станем горою,
Як треба закриєм грудьми,
Розділимо хліб із водою.

Щоб в світі ти вільна була,
В вишиванім строю, як доля,
І синього неба взяла
У прапор, і жовтого поля.

За тебе усі, як один,
Кого пригортаєш до себе,
З Франкових вершин і низин —
Звертаються люди до тебе.

*****
Стояти, стояти, стояти,
За правду в хвилини печалі,
Нас вчили Вітчизну кохати
Оті, що вмирали на палі.

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

1 вер. 2011 р.

Вересень

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

У вересні народилися такі українські літератори:

1Надія Матвіївна Кибальчич (Симонова) (Наталка Полтавка) (1857-1918)
Ігор Васильович Качуровський (Хведосій Чичка) (1918)
Микола Никанорович Магера (1922)
Олександр Іванович Галкін (1935)
Олег Федотович Головко (1940)
Ростислав Васильович Засс (1940-1999)
Микола Миколайович Мірошниченко (1947-2009)
2Іван Миколайович Вагилевич (Далибор, Волк Заклика) (1811-1866)
Іван Якович Рудченко (Білик) (1845-1905)
Василь Лукич Левицький (1856-1938)
В. Ф. Луцик (1857-1909)
Анатолій Ісакович Крим (1946)
Роман Олександрович Бабовал (1950-2005)
Анатолій Григорович Шкуліпа (1950)
Павло Романюк (1953)
3Мусій Степанович Кононенко (Школиченко) (1864-1922)
Василь Леонідович Дробот (1942)
Наталка Іванівна Поклад (1951)
Лідія Олександрівна Мельник (1976)
4Д. К. Мороз (1841-1894)
Віктор Іларіонович Дзюба (1936)
Ірина Валентинівна Вовк (1963)
5Юрій Іванович Станинць (1906-1994)
Михайло Іванович Циба (Чабанівський) (1910-1973)
Г. П. Бойко (1923-1978)
Валентин Монаєнков (1931)
Валентина Михайлівна Нижеголенко (1936)
Олекса Андрійович Марченко (1937)
Борис Миколайович Чіп (1946)
Станіслав Іванович Шаповалов (1946)
В'ячеслав Євгенович Романовський (1947)
Стефанія Григорівна Паховчук (Щепковська) (1948)
Олена Гордіївна Кугай (Вдовиченко) (1951)
Олена Валентинівна Гаран (1977)
Андрій Миколайович Савенець (1977)
6Михайло Дашкевич (1875-1948)
Іван Кіндратович Микитенко (1897-1937)
Михайло Юліанович Брайчевський (1924)
Богдан Петрович Головин (Теодор Кузик) (1926)
Олег Родіонович Князенко (Коломієць) (1950)
Микола Миколайович Симчич (1950)
Марія Олександрівна Кучеренко (1958)
Ігор Васильович Гургула (1960)
7Євгенія Степанівна Лещук (1928)
Ніна Іванівна Виноградська (1948)
Раїса Федорівна Лук'янчук (1948)
Софія Василівна Майданська (1948)
Наталія Дмитрівна Матюх (1953)
Ніна Петрівна Горик (1957)
8Олександр Олександрович Соколовський (1895-1938)
Микола Іванович Волощук (1921-1978)
Ірина Миколаївна Прокопенко (1926)
Василь Павлович Сологуб (1928)
Владислав Федорович Бойко (1939)
Володимир Іванович Стальний (1947)
9Іван Петрович Котляревський (1769-1838)
А. І. Михайлюк (1906-1988)
П. О. Омельченко (1911-1977)
Федір Юрійович Маківчук (1912-1988)
Світлана Олександрівна Зубко (1949)
Іван Іванович Дубінін (1952)
Віктор Анатолійович Шило (1962)
Юрій Іванович Гаврилюк (1964)
Валентина Михайлівна Коваленко (1964)
10Дмитро Донцов (1883-1973)
Олександр Петрович Довженко (1894-1956)
Борис Іванович Бунчук (1955)
Богдан Зузук (Дан Зуз) (1957)
Анатолій Петрович Махонюк (1962)
Галина Володимирівна Кияшко (1971)
11Павло Арсенович Грабовський (Граб) (1864-1902)
Іван Васильович Кошан (Колос) (1911)
Василь Юрійович Фенич (1914-1949)
С.В.Посніченко (1921-1995)
Іван Єгорович Мірошниченко (1936)
Іван Андрійович Семененко (1936)
Володимир Петрович Каліка (1938)
Василь Павлович Чубенко (1946)
Іван Володимирович Данилюк (1950)
Наталія Сергіївна Бугір (Гавришевська) (1954)
Тетяна Євменівна Приймасюк (1954)
Іван Степанович Сидорчик (1955)
12І. С. Керницький (1913-1984)
Віктор Антонович Чабаненко (1937)
Людмила Борисівна Кудрявська (1943)
Олексій Андрійович Софієнко (1952)
Вадим Коваль (1966-1996)
Юрій Миколайович Тітов (1980)
13Анатолій Патрикійович Свидницький (1834-1871)
Д. Я. Лукіянович (1873-1965)
Микола Терещенко (1898-1966)
Борис Микитович Харчук (1931-1988)
Олександр Романович Гижа (1936)
Ігор Степанович Шевчук (1953)
Віктор Іванович Палинський (1956)
Володимир Миколайович Верховень (1958)
Данило Вікторович Кубай (1973)
14Володимир Масляк (1858-1924)
Паола Володимирівна Утевська (1911-2001)
Іван Михайлович Гермаківський (1931)
Григорій Давидович Усач (1934)
Г. І. Меотіс (Данченко) (1941)
Любов Куліш (1979)
15Михайло Олександрович Максимович (1804-1873)
Григорій Олександрович Мачтет (1852-1901)
І. Г. Кологойда (1901-1959)
Ярослав Гнатович Шпорта (1922-1956)
Олександр Володимирович Шугай (1940)
Людмила Михайлівна Скирда (1945)
Олександр Іванович Абліцов (1948)
Володимир Михайлович Пащенко (1950)
Олександр Вікторович Яровий (1952)
Юрій Олексійович Боярунець (1953)
16Л. А. Пахаревський (1883-1938)
Володимир Радзикевич (1886-1966)
Валерій Веніамінович Марченко (1947-1984)
Аттила Вікторович Могильний (1963)
17Михайло І.Павлик (1853-1915)
Михайло Михайлович Коцюбинський (1864-1913)
Андріан Михайлович Іванчук (1903-1951)
Галина Свиридівна Берізка (Бровченко) (1920)
18Ф. О. Мицик (1911-1941)
М. С. Латиш (Латишев) (1922-1980)
Андрій Сергійович Сухолітко (1925)
Левко Іванович Воловець (1936)
Василь Миколайович Драбишинець (1942)
Оксана Єжи-Янівна Павловська (1956)
19Яким Андрійович Горленко (святитель Йоасаф) (1705-1754)
Олександр Іванович Павлович (1819-1900)
Анатоль Климентович Вахнянин (1841-1908)
Адріан Феофанович Кащенко (1858)
Ф. Д. Кушнерик (1875-1941)
Леоні Недоля (1897-1963)
І. Л. Рацук (Книш) (1931-1997)
Сергій Михайлович Вдовиченко (1939)
Юрій Тимофійович Доценко (1954)
Оксана Стефанівна Забужко (1960)
Ольга Миколаївна Башкирова (1979)
20Михайло І.Пачовський (1861-1933)
Михайло Іванович Жук (1883-1964)
Д. П. Осічний (1885-1962)
Павло Петрович Филипович (1891-1937)
Микола Львович Нагнибіда (1911-1985)
Г. П. Коваль (1921-1997)
О. О. Сизоненко (1923)
Іван Олексійович Світличний (1929-1993)
Борис Васильович Іваненко (1933)
Олесь Васильович Доріченко (1936)
С. Г. Гостиняк (1941)
С. А. Йовенко (1945)
Василь Йосипович Буденний (1947)
Сергій Вікторович Дзюба (1964)
Микола Байдюк (1977)
21Адам Зерникав (1652-1692)
Петро Іванович Ніщинський (1832-1896)
І. І. Шевченко (1902-1977)
Борис Павлівський (1906)
Сергій Миколайович Руднєв (1943)
Леонід Володимирович Кисельов (1946-1968)
Любов Романівна Гонтарук (1947)
Катерина Петрівна Пасічна (1955)
22Іван Васильович Павліха (1938)
Галина Олександрівна Паламарчук (1948)
Борис Володимирович Барський (1959)
Олена Ігорівна Галета (1975)
23Аркадій Васильович Казка (1890-1929)
В. Ю. Бандурак (1915-1982)
С. Г. Данилейко (1927-1981)
Олександр Іванович Гетьман (1937-1995)
24Роман Григорович Купчинський (1894-1976)
А. В. Карабелаш (1906-1964)
Тиміш Романович Одудько (1912-1982)
Дмитро Васильович Ткач (1912-1993)
Дмитро Григорович Дереч (1914)
Микола Петрович Подолян (1923)
М. М. Курильчук (1926)
Віталій Іванович Юречко (1936-2004)
Ірина Сергіївна Венжик (1977)
25І. В. Ткачук (1891-1948)
Д. Г. Цмокаленко (1922)
П. В. Гуріненко (1923)
26К. Р. Аниценко (1885-1929)
Микита Павлович Годованець (1893-1974)
Семен Дмитрович Скляренко (1901-1962)
Степан Кирилович Мішура (1916-1960)
М. С. Жихарєв (1936-1989)
Антон Флоріанович Михайлевський (1943)
Олександр Алімович Буценко (1954)
27Володимир Олександрович Кобилянський (1895-1919)
Василь Іванович Боровий (1923)
Микола Мусійович Гринчук (1935-1995)
Богдан Федорович Смоляк (1952)
Володимир Миколайович Плювако (1955)
Ірина Дмитрівна Мироненко (1960)
Оксана Петрівна Радушинська (1979)
Лілія Мирославівна Демидюк (1983)
28М. І. Мандрик (1886-1979)
Василь Олександрович Сухомлинський (1918-1970)
В. Ф. Лисенко (1921-1993)
Дмитро Васильович Павличко (1929)
Анатолій Силович Сірик (1939)
Ольга Вікторівна Соколовська (1981)
29Микола Рігельман (1817-1888)
Осип Григорович Барвінський (1844-1889)
Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий) (1845-1907)
Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934)
І. С. Фефер (1900-1952)
Юхим Петрович Зоря (1902-1972)
Г. П. Косяченко (1903-1936)
Микола Островський (1904-1936)
Т. Д. Микитин (1913-1995)
Іван Євтихійович Хоменко (1919-1968)
Михайло Казидуб (1941-1998)
Володимир Іванович Дідківський (1956)
Анатолій Матвійчук (1958)
30Михайло Петрович Драгоманов (1841-1895)
Андрій Степанович Панів (Невіра, Селянин) (1899-1937)
Дем'ян Захарович Семенов (1906-1944)
Ф. І. Заревич (1935-1879)
Віктор Анастасійович Бурбела (1948)

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

30 серп. 2011 р.

Павло Глазовий

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Павло Прокопович Глазовий,
що народився тридцятого серпня 1922-го року, писав:


Мова величава
*****
Якщо в нашiй безталаннiй мовi
Набереться двiстi тисяч слiв,
То за кожне українське слово
Вже поклали сто голiв...

Нашу мову величаву
Чуємо не всюди.
I не мова винна в цьому -
Винуватi люди.

Не вживеться щира мова
З кволими рабами,
В яких думка на припонi,
Язик за зубами.

У чиновницьких чуланах,
Де столи дубовi,
Де неволя i сваволя,
Тiсно нашiй мовi.

По крамницях та пивницях,
Де й повiтря п'яне,
Гасне, в'яне слово наше
Степове, духмяне.

Не для "куплi" мова наша
I не для "продажi".
Не для того, щоб базiкать
На ледачiм пляжi.

Наше слово не ввiбгати
У сухi трактати,
Щоб лакейством хлiба кусень
Пiдло заробляти,

Щоб брехати, щоб дурити,
Забивати баки,
Позичаючи нахабно
Очi у собаки.

На зачовганих асфальтах,
Де смолою пахне,
Наше слово крила губить,
Наша мова чахне...

Дуєль
*****
Бредуть хлопчаки жовтороті.
Між ними патлатий "чувак"
Бряжчить на дешевій гітарі
І каже кумпанії так:

— Послухайте штучку, реб'ята,
На давній ізвєсний мотив.
Його я злегка подісправив,
А строчки нові сочинив.

"Любил я красотку дівчонку
З кудрями волос до плеча.
Ми чувства свої не таїли,
Була в нас любов горяча.

І жив я своєю любов'ю,
І бреділ лиш нею одной,
Но вот прицепився к дівчонкє
Какой-то чудак доходной.

Нахального етого типа
То здєсь ми встрічали, то там.
За милой моєю дівчонкой
Ходив охломон по п'ятам.

Однажди в саду ботанічном,
В той часті, де сосни та єль,
Застукав я етого типа
І визвав його на дуєль.

Оружія ми не імєлі,
Но нас воспаляла любов.
Ми рвали друг другу одьожу
При помощі рук і зубов.

Когда ми дуєль завершили,
То билі в чом мать родила.
Любов ти, любов удалая,
Ах вот до чего довела!"

Розсипав слова, як полову,
І весело, гарно йому.
Кому окалічено мову,
Спотворено й душу тому.

Здрастє, мама родная!
*****
Син поїхав з дому та й прожив у місті
Більше як півроку, днів, напевне, з двісті,
Він в село вертається, з матір'ю вітається:
— Здрастє, мама родная! Как здєсь поживається? —

Мати гладить сина по рудому чубчику.
— Як це ти балакаєш, любий мій голубчику?
Наче й не по-нашому, наче й не по-руському, —
Більш на те скидається, що по-малоруському. —

А синок відказує: — Ти, маманя, тьомная.
В нашом положеніє разниця огромная.
Я живу у городє, ти всьо времня в полі.
Как тут-здєсь розтумкаєш, что-чево і што лі?

*****
Серед ночi Київ
Криється туманом.
Розмовляє вiтер
З бронзовим Богданом.
- Облiтав я, каже, -
Вулицi всi чисто.
Як змiнився Київ,
Це прадавнє мiсто!
Де вiтри гуляли,
Там новi квартали...

А Богдан зiтхає:
- Що там тi квартали...
Нинi i кияни
Зовсiм iншi стали.
Я сто лiт на площi
Днюю i ночую,
Але дуже рiдко
Рiдну мову чую.

Кухлик
*****
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він: — Покажіть кухлик той, що з краю. —
Продавщиця: — Что? Чево? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. —
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови. —
Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. —
І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

27 серп. 2011 р.

Іван Франко

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Іван Якович Франко,
що народився двадцять сьомого серпня 1856-го року, писав:


Моя любов
*****
Вона так гарна, сяє так
Святою, чистою красою,
І на лиці яріє знак
Любові, щирості, спокою.

Вона так гарна, а проте
Так нещаслива, стільки лиха
Знесла, що квилить лихо те
В її кождіській пісні стиха.

Її пізнавши,чи ж я міг
Не полюбить її сердечно,
Не відректися власних втіх,
Щоб їй віддатись доконечно?

А полюбивши, чи ж би міг
Я божую її подобу
Згубити з серця, мимо всіх
Терпінь і горя аж до гробу?

І чи ж перечить ся любов
Тій другій а святій любові
До всіх, що ллють свій піт і кров,
До всіх, котрих гнетуть окови?

Ні, хто не любитть всіх братів,
Як сонце боже, всіх зарівно,
Той щиро полюбить не вмів
Тебе, коханая Вкраїно!

Антошкові П. (Азъ покой)
*****
Діалект чи самостійна мова?
Найпустіше в світі се питання.
Міліонам треба сього слова,
І гріхом усяке тут хитання.

Міліонам треба світла, волі,
Треба вміти, як їх добиваться,
Поки стогнуть кволі, мерзнуть голі —
Нам в Параски ласки дожидаться?

Як твій брат із голоду вмирає,
А його ти накормити вступиш,
То чи ждеш, аж срібну ложку купиш,
Чи береш букову, що він має?

Як твоя у річці тоне мати
І кричить: "Рятуй мене, Антошку!" —
Будеш ти на гарний човен ждати
Чи їй кинеш першу-ліпшу дошку?

Зви се діалектом, зви жаргоном
Тую дошку, ту букову ложку,
А вона лунає відгомоном
В міліонах серць живих, Антошку!

Хай та мова вбога в славнім роді,
Хай московська, польська, чеська краща —
Поки служить Матері в пригоді,
То вона культурі не пропаща.

Хоч в сусіда там пиха багацька
У порфирі сяє та атласі —
На чуже багатство ми не ласі,
Ласа лиш твоя душа жебрацька.

Бідні ми, як коні на припоні,
Збагатись нас труд на рідній ниві:
В діалекті чи хоч би в жаргоні
Будемо багаті і щасливі.

Діалект, а ми його надишем
Міццю духу і огнем любови
І нестертий слід його запишем
Самостійно між культурні мови.

*****
Всюди нівечиться правда,
Всюди панує брехня,
В ваших лиш сердцях, о браття,
Най не постане вона!

Там ви для правди святої
Сильний збудуйте опліт,
Там ви огонь невгасимий
Чесної думки паліть!

Твердша від сталі твердої,
Сто раз тривкіша, ніж мур, —
Щирих, м'яких серць твердиня
Супроти громів і бур.

Там з поколінь в покоління
Правда простоїть ціла,
Поки не зломиться лютий
Вал лицемірства і зла.

І, мов те древо зимою,
Зверху безлисте, мертве,
В бурі, морози пускає
Вічно коріння нове, —

І, мов нора та підземна
Триска ключем з-під скали, —
Трисне з-під зла й пересудів
Правда жива на земли!

Строфи
(уривки)
*****
Бережи маєток про чорну годину,
Та віддай маєток за вірну дружину;
А себе найбільше бережи без впину;
Та віддай майно, і жінку, й себе за Вкраїну.
*****
Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
*****
Ти сто людей побив у бою
І тим пишаєшся, герою?
Ось сей лиш власну пристрасть поборов,
І над тобою він горою.

Святвечірня казка 1884 р.
*****
Отсе рідня моя! Отсе моя держава,
Мої терпіння всі, моя будучність, слава:
Дністер, Дніпро і Дон, Бескиди і Кавказ,
Отсе. сини мої, мій чудний рай - для вас!
Любіть, любіть його! Судьби сповниться доля,
І швидко власть чужа пропаде з сього поля!
Не стане тих, що днесь на вас наругу здодять,
І щезне сила їх, мов мгли нічні проходять.

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

26 серп. 2011 р.

Роман Трифонов

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Роман Трифонов,
що народився двадцять шостого серпня 1976-го року, писав:


*****
Оце судилось назавжди нам,
i вiльний мало хто вiд цього —
вкорочувать життя годинам
задля приходу дня нового.

А вранцi стане нам вiдомо,
коли зарожевiє небо:
день, що чекаємо його ми,
юрбу годин прислав за себе.

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

25 серп. 2011 р.

Марія Влад

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Марія Миколаївна Влад (Ганцяк),
що народилася двадцять п'ятого серпня 1940-го року, писала:


*****
Мій дід вівчарив,
Про війни гуторив із зятем,
Вірив у чари
Й до чарки був завзятий.

Викохав чотирнадцять дітей
І чимало худоби.
А житло мав просте —
Колибу собі вподобав.

Любив тесати,
Любив боднарити,
Робив дід сани,
Граблі, колеса…
Не міг навіть коня вдарити —
Таку мав душу звеснену.

Любив і вмів усе мій дід.
Без праці й хвилини не жив би.
Та не любив, коли внуки йшли у світ
І поверталися в гори чужими.

*****
Не винен ти, що ми тебе не чули…
О. Олесь

Не винен ти, що ми тебе не чули,
Ні солов'їв, що кликали весну,—
Народ, опухлий з голоду, зачумлений
Від летаргійного страшного сну.

Рука сатрапова обросла і сталева
На горлі України стільки літ!
І ти, і Наталена Королева
Об наші вікна бились, як об лід.

Під західними вікнами Вкраїни
Ви повмирали з туги й самоти,
Від розпачу, від болю за руїни
І від безсилля щось допомогти.

Не винен ти, що правнуки без роду
Зреклися мови і пісень своїх,
І під Чорнобилем над долею народу
Сміються-плачуть хворі солов'ї.

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

24 серп. 2011 р.

Леонід Пархомович

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Леонід Едуардович Пархомович (Полтава, Єнсен),
що народився двадцять четвертого серпня 1921-го року, писав:


Листи до батька в Сибір
(уривок)
*****
Жінко-мученице, жінко-мати,
У які тебе вбрати шати?

Ти ведеш свого сина вгору,
Ти ворожиш йому простори,
Ти в огні золотої любови
Вчиш його солов'їної мови,
Щоб у шквалах мовних атак
Рідне мовив він «Ні» і «Так»
І, збагнувши чужі світи,
Вмів до власного світу йти!

Тисячоліття
(уривок)
*****
Вдарим дружньо — за Київ-столицю,
За омріяну Волю-Державу,
І злетить Україна-орлиця,
У Господню зодягнена славу,
У князівську зодягнена славу!

Синьо-жовтими барвами Волі —
Вже палає Тризуб вогнем.
Україна на рідному полі —
З українським зустрінеться днем!

Не вклонились чужинним кумирам,
До чужих по чуже не пішли,—
У осяяній Господом вірі
Вже випростують крила орли!

В наших душах зростає Держава,
Наша істина чиста й проста:
Буде Київ, і воля, і слава
У Державі Меча і Хреста!

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень