Паркінсон С.Н. Закони Паркінсона (завершення).

От і закінчилося наше знайомство з чудовим твором Сіріла Паркінсона «Законы Паркинсона» (М.: Прогресс, 1989. – 448 с.). За концентрацією розумних думок на сторінці з цією книжкою, напевне, не зрівняється жоден інший науковий чи художній твір (Біблію до уваги не приймаємо, це абсолютно унікальний і непорівнюваний твір). Тому й нотаток вийшло забагато. Сподіваюся, моя робота була не марною і кожен знайшов щось корисне для себе. Якщо ні – перегляньте ще раз попередні частини (частина 1, частина 2, частина 3, частина 4, частина 5, частина 6, частина 7) або придивіться до сьогоднішньої:

• Якщо отримуєш задоволення від роботи, а по закінченні її на тебе звалюється слава і багатство – це означає, що ти домігся майже всього, чого можна прагнути у житті.
• Це прекрасно, коли після тебе залишається щось істотне.
• Якщо десять представників найнижчих прошарків суспільства вийшли на старт, щоб досягти багатства, дев'ять з них фінішують у в'язниці, а десятий стане мільйонером.
• У колишні часи дружина точно дотримувалася заповіді послуху й покірності, прекрасно розуміючи, що на це у свою чергу спирається її влада над дітьми.
• Емансипація жінки підірвала владу батьків над дітьми: мати більше не була прикладом покірності, хоча сама, як і раніше, вимагала послуху.
• Не варто намагатися пояснювати там, де потрібна просто покора.
• Якщо молодь зможе сподіватися на отримання відповідальної посади через сім років, вона дуже швидко стає дорослою.
• Молодих можна не наділяти занадто вагомою відповідальністю, але вона повинна бути реальною.
• Потрібно дати можливість молодим рости, і щоб при цьому перед ними була перспектива – якомога раніше застосувати які б не були, але свої, особисті таланти.
• Існує шість шляхів «бунту» молоді: секс, швидкість, шум, випивка, екзотика, наркотики (в тому числі й тютюн).
• Потрібно створити таке суспільство дорослих, у яке молодь буде прагнути і пробиватися.
• Успіх будь-якого керівництва повинен завжди бути пов'язаний з досягненням мети, явно бажаної, але майже (не абсолютно!) недосяжної.
• Необхідно створити таке суспільство, в якому у молодих є своя роль і вони стають не бунтівниками і не просто учнями, а молодшими членами бригади.
• Вигукування гасел – це ознака розумової відсталості.
• Мікроб хвороби присутній постійно, а жертва підсвідомо складає зброю саме в той час, коли їй треба захворіти.
• Частково хворобу можна пояснити потребою у відпочинку, але в цю форму частково вилилося і бажання втекти від усього.
• Героїзм повинен мати глядачів, тут потрібна публіка – і чим більше, тим краще.
• До телеглядачів надзвичайно повільно доходить те, що адміністративні та акторські здібності – не тільки різні речі, але речі несумісні.
• Для тихого відходу від щоденних клопотів, мабуть, досі ніщо не може зрівнятися з книгою.
• З кожної дівчинки обов'язково виросте жінка, в той час як середній звичайний хлопчина назавжди залишиться (певною мірою) хлопчиськом.
• У глибині душі кожного чиновника нудиться і бунтує людина дії.
• У порівнянні з середнім чоловіком жінка – невиліковно доросла людина.
• Життя деколи любить пожартувати, і один з її жартів – те, що ми залишаємося юними під маскою, яку бачать інші.
• Чоловік тримається за життя, поки його хоч щось цікавить, і вмирає, в кінці кінців, коли йому все набридає.
• У всякій вправі слід знати міру.
• Уникайте марних скарг і жалів.
• Якщо ми перестали дивитися вперед – ми й справді постарішали.
• Коли людині немає чого робити, вона починає хворіти.
• Є на світі панацея від усіх хвороб – це коли доводиться думати про інші речі.
• Честертон якось зауважив, що дог – чудова тварина, але тільки доти, доки ви не заміните першу літеру на "б".

PS. З післямови упорядників книжки:

• Макс Вебер сформулював основні принципи діяльності бюрократії: ієрархічність, розмежування рівнів компетенції, рутинний характер рішень, що приймаються.
• Відкриття закону – це перший крок до його подолання. Ефект Едіпа говорить: відкриття закону означає можливість саморуйнування того явища, яке породжує цей закон. І навпаки, іноді пророцтво здійснюється в силу самого свого існування.
• Секретність – одне з наймогутніших знарядь бюрократії.

PPS. Згадувана у книжці література:

• Макс Бірбома "Щасливий лицемір".
• Едвард Олбі "Хто боїться Вірджинії Вульф?".
• Вільям Ґолдінґ "Володар мух".