От і закінчилося наше знайомство з чудовим твором Сіріла Паркінсона «Законы Паркинсона» (М.: Прогресс, 1989. – 448 с.). За концентрацією розумних думок на сторінці з цією книжкою, напевне, не зрівняється жоден інший науковий чи художній твір (Біблію до уваги не приймаємо, це абсолютно унікальний і непорівнюваний твір). Тому й нотаток вийшло забагато. Сподіваюся, моя робота була не марною і кожен знайшов щось корисне для себе. Якщо ні – перегляньте ще раз попередні частини (
частина 1,
частина 2,
частина 3,
частина 4,
частина 5,
частина 6,
частина 7) або придивіться до сьогоднішньої:
- Якщо отримуєш задоволення від роботи, а по закінченні її на тебе звалюється слава і багатство – це означає, що ти домігся майже всього, чого можна прагнути у житті.
- Це прекрасно, коли після тебе залишається щось істотне.
- Якщо десять представників найнижчих прошарків суспільства вийшли на старт, щоб досягти багатства, дев'ять з них фінішують у в'язниці, а десятий стане мільйонером.
- У колишні часи дружина точно дотримувалася заповіді послуху й покірності, прекрасно розуміючи, що на це у свою чергу спирається її влада над дітьми.
- Емансипація жінки підірвала владу батьків над дітьми: мати більше не була прикладом покірності, хоча сама, як і раніше, вимагала послуху.
- Не варто намагатися пояснювати там, де потрібна просто покора.
- Якщо молодь зможе сподіватися на отримання відповідальної посади через сім років, вона дуже швидко стає дорослою.
- Молодих можна не наділяти занадто вагомою відповідальністю, але вона повинна бути реальною.
- Потрібно дати можливість молодим рости, і щоб при цьому перед ними була перспектива – якомога раніше застосувати які б не були, але свої, особисті таланти.
- Існує шість шляхів «бунту» молоді: секс, швидкість, шум, випивка, екзотика, наркотики (в тому числі й тютюн).
- Потрібно створити таке суспільство дорослих, у яке молодь буде прагнути і пробиватися.
