8 груд. 2013 р.

Нікола Буало-Депрео. Мистецтво поетичне.

Нікола Буало-Депрео
(за книгою: Нікола Буало-Депрео. Мистецтво поетичне.–Київ: Мистецтво, 1967.–136 с.)
Сьогодні у нас незвична книжка. Це своєрідний посібник з поетичного мистецтва. Чому я вподобав саме його. По-перше, автор зосереджує свою увагу не так на правилах римування та ритму (хоча й цьому приділяється певна увага), як на вимогах до змісту й форми творів. А вимоги ці можна цілком підставно (слово взяте з Антоненка-Давидовича) можна поширити і на усне, і на письмове мовлення (і не лише поетичне). Друга причина – перекладачем є Максим Тадейович Рильський, якого я вважаю одним з кращих поетів сучасності. Гарна книжка у гарному перекладі – чи не привід приділити їй трохи часу й уваги. Що з того вийшло – читайте у моїх нотатках:

Бувають автори, що їхні думки тьмяні
В густому плавають, імлистому тумані,
Аж сонцем розуму його не розігнати.
Ви вчіться мислити, тоді уже писати.
Що справу ми собі здаємо виразніше,
То й наше твориво складається ясніше.

Хай, слів промовистих шукаючи, поет
Далеким одбігом не затира сюжет.

Спішіть поволі ви; не здавшися зарання,
Вертайте знов і знов до вашого писання;
Шліфуйте, щоб іще не раз пошліфувать,
Не бійтесь креслити, а інколи й додать.

Безглузді ж вигадки нас тішити не можуть,
Бо ні ума вони, ні серця не тривожать.

Якби не знав герой ні огріхів, ні хиб,
Ми натуральності в портреті не знайшли б.

Вивчайте звичаї, краї й часи терпляче:
не раз од клімату залежить людська вдача

Бува, що з надміру убозтво випливає.

Ридайте ж ви самі, щоб викликать ридання.

Нерозмірковано не кваптеся вбачать
Прикмету генія в охоті римувать.
І, щоб омани вас пусті не спокусили,
Свій хист вимірюйте і вивіряйте сили.

Бо римі з розумом не слід ворогувать.
Вона — невільниця і мусить послух мать.

Простоти й міри ви учітеся всякчас,
До марних і пустих не вдаючись окрас.

Пильнуйте голосних, щоб бистрою ходою
Не зустрічалися вони одна з одною.
Музичних досить є у нашій мові слів,
Не псуйте ж звуками брутальними рядків.

Чистоти й ясності пильнуйте у словах.

Рядки, написані квапливо, сяк і так,
Не розум виявлять, а радше глузду брак.

Суда громадського ви боїтеся, може?
Суворий власний суд найкраще вам поможе.

Нам треба не хвали, а доброї поради.

Багато маємо поетів ми дурних,
Дурні хвалителі є в кожного із них.

Читайте вдень і вніч писання їхні [Теокріта і Вергілія] доти,
Аж благородної не навчитесь простоти.

Слова влучного одточена стріла
Не тільки ловкістю, а й думкою цвіла.

Той тільки гострої догани буде варт,
Хто з ім'я божого блюзнірський робить жарт.

Серця зворушувать — найвища таємниця,
Якої автори усі повинні вчиться.

PS. Завершення читайте наступної неділі.

Немає коментарів:

Дописати коментар