3 квіт. 2011 р.

Олесь Гончар

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Олесь Терентійович Гончар,
що народився третього квітня 1918-го року, писав:


Україні
*****
Плюндруються твої сади,
Твоє чужинець поле крає.
Вже лицарів твоїх сліди
У полі вітер замітає.

Та все ж люблю тебе, ясна,
Як гнаний син нещасну матір.
Тобі по краплі, всю, до дна
Готовий кров свою віддати.

І не страшить мене Сибір,
І не страшать кайданів дзвони.
Велика Україно, вір:
За тебе встануть ще мільйони.

І лицемір’я упаде,
І славословіє погине.
Розправить крила молоде
Безсмертне плем’я України!

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

1 квіт. 2011 р.

Вадим Крищенко

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Вадим Дмитрович Крищенко,
що народився першого квітня 1936-го року, писав:


Слово про рідну мову
*****
Тобі виламували руки,
Тебе хотіли затоптать.
Та слів твоїх високі звуки
Красою вічною дзвенять.

Молюсь тобі я, рідна мово,
За тебе - в кревній боротьбі,
Бо я народжуюся знову
І воскресаю у тобі.

Час перекреслить і забуде
Усіх перевертнів й нікчем.
А ти була і вічно будеш,
Допоки на землі живем.

Допоки сонце в небі світить,
Допоки пломенить зоря...
Беріть цю мову в серце, діти,
Із уст пророчих Кобзаря.

А ми п'ємо
*****
Бідуємо... Але п'ємо - аж темно,
Задуму відігнавши від чола...
Проклята чарка - це одвічна тема
Убогого вкраїнського села.

Все продається тут за оковиту...
Я оглянусь, задумаюсь на мить:
В моїм селі уже давно пропито,
Що можна " отоварить " і пропить.

Хоч хата вбога і хлівець поганий -
Та наливай в гранчак без зайвих слів...
Яка ганьба. Хіба ми з роду п'яниць?
Хіба ми з роду вічних гультяїв?

Ні, ми уміло сіяли й косили,
Колись найкращим був наш хлібний лан.
Та забирає думання і сили
Оцей підступний, цей хмільний дурман.

Пропити можна долю і родину,
Бо гірше ворогів зміїне зло...
Ти маєш щось робити, Україно,
Щоб врятувать своє хмільне село!

Родина
*****
Може в житті хтось принаду підкине
У чарівничих, звабливих очах.
Тільки родина, як зірка єдина,
Твій порятунок - надійний причал.

Ні, не шукай в своїм серці причину,
Якщо зневіра тебе обпече...
Тільки родина у прикру годину
Схилить надію тобі на плече.

Родина, родина - від батька до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина - це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям

В морі спокуси є хвилі великі,
Та не забудь у захопленні ти,
Що лиш родина - бальзамові ліки,
Ліки від старості і самоти.

Все відцвітає, і жовкне, і гине,
Вітром розноситься, ніби сміття...
Тільки родина як вічна зернина
На невмирущому полі життя.

Молитва
*****
Дай, Боже, нам своєї сили
І мужності своєї дай,
Щоб ми від зла оборонили
Себе і свій стражденний край.

Дай, Боже, нам своєї віри,
Що ми народ - були і єсть!
Хай недруга лихі сокири
Пощербляться об нашу честь.

Повторю молитву щиру і негорду,
Як твоє, Вкраїно, праведне ім'я.
Повторю молитву рідного народу,
Щоб її почули небо і земля.

Дай, Боже, нам усе згадати
І усвідомити, що є,
Дай мучитися, і страждати,
І вистраждать таки своє.

Ще й словом праведним і зором
Застережи, а не утіш,
Щоб нам очей не виїв сором
За душу, продану за гріш.

А життя, як життя
*****
Притулюсь, пригорнусь
Я до рідного слова, -
Це наснага моя,
На яку я молюсь.
І Вітчизни ім'я
Повторятиму знову,
І святим образам
Я низенько вклонюсь.

Хай під нашим вікном
Не сумує калина,
Не засліпить очей
Дощова крутія.
Хай не ронить сльозу,
Від неправд Україна,
Бо то мати твоя,
Бо то мати моя.

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Квітень

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

У квітні народилися такі українські літератори:

1Микола Васильович Гоголь (Яновський) (1809-1852)
Іриней Йосипович Легеза (1861- 1922)
Федір Семенович Лазорик (1913-1969)
Вадим Дмитрович Крищенко (1925)
Броніслав Антонович Грищук (1940)
Богдан Васильович Слющинський (1947)
Антоніна Петрівна Цвид (Дупляк) (1956)
2Г. П. Карпенко (1936)
Данило Іванович Кулиняк (1948)
Василь Петрович Терещук (1962)
3Ярослава М.Кучковська (Леся Верховинка) (1903-1936)
Степан Іванович Олійник (1908-1982)
Олесь Терентійович Гончар (1918-1995)
Анатолій Петрович Звірик (1937)
Михайло Йосипович Шалата (1937)
Галина Михайлівна Калюжна (1958)
4Дмитро Iванович Чижевський (1894-1977)
Ісаак Якович Золотаревський (1906-1973)
Л. С. Серпілін (1912-1973)
Кирило Йосипович Галас (1921-1995)
Леонід Никифорович Коваленко (Горлач) (1941)
Анатолій Іванович Кичинський (1950)
Оксана Максимчук (1982)
Антоніна Олександрівна Тимченко (1985)
5В. П. Товстонос (1883-1936)
Анатолій Іванович Шиян (1906-1989)
Олександр Лазарович Жовтіс (1923-1999)
Борис Дмитрович Списаренко (1935-2008)
Святослав Богданович Праск (1941)
Василь Петрович Бухало (1945)
Михайло Павлович Пасічник (1953)
Любомир Володимирович Стринаглюк (1972)
6Никифор Григорович Білокінь (1909-1975)
Леся Михайлівна Клименко (1934)
Євдокія Іванівна Антонюк (Гаврищук) (1944)
Едуард Валерійович Драч (1965)
7Г. М. Мізюн (1903-1963)
Іван Врецьон (Златокудр) (1930)
Анатолій Романович Загравенко (1938)
Василь Іванович Голобородько (1945)
Богдан Романович Мендрунь (1946)
Леонід Васильович Тома (1950)
Віктор Миколайович Муц (1953)
Тетяна Володимирівна Яков'юк (1973)
8Борис Йосипович Гурій (Тенета) (1903-1935)
Надія Чорноморець (1951)
Марія Ковалик (1983)
9Іван М.Мацинський (1922-1987)
В. А. Гуртовенко (1925)
Надія Михайлівна Фесенко (Скорин) (1929-1990)
Тамара Опанасівна Коломієць (1935)
Данило Ілліч Теличин (1947)
10Володимир Михайлович Ковалик (1921)
Борис Феоклистович Чамлай (1931-2001)
Віктор Семенович Близнець (1933-1981)
Григорій Іванович Булах (1938)
Микола Георгійович Кульчинський (1947)
Микола Іванович Шостак (1954)
Світлана Володимирівна Аніщенко (1978)
11Ліда (Лідія) А. Палій (1926)
В. І. Заїка (1946)
Валентина Віталіївна Камінчик (1956)
Тетяна Анатоліївна Винник (1984)
12Ніна Павлівна Багата (Марущенко) (1943)
Анатолій Антонович Перерва (1947)
Олександр Володимирович Гладкий (Грек) (1956)
Надія Олександрівна Данилевська (1960)
13Оксана Дмитрівна Іваненко (1906-1997)
Леонід Миколайович Давиденко (1938)
Віталій Іванович Старченко (1947)
Юрій Іванович Ковалів (1949)
14Павло Степанович Федор (1884-1952)
Іван Петрович Кавалерідзе (1887-1978)
Юрій Олексійович Мокрієв (1901-1991)
Айзик Шмульович Губерман (1906-1966)
Леонід Іванович Сукачов (1912-1937)
15Віталій Григорович Дончик (1932)
Олег Федорович Чорногуз (1936)
Василь Юрійович Гарвасюк (1938)
Віктор Федорович Корж (1938)
Юрій Олександрович Сердюк (1938)
Микола Фролович Сумишин (1940)
16Діонісій (Денис) Федорович Бонковський (1816-1869)
Р. І. Мех (Мох) (1816-1892)
Йосип Варфоломійович Шевченко (1854-1900)
Осип Осипович Доорохольський (1874-1900)
Микола Якович Скрипець (1949)
17Павло Олександрович Гельбак (1916)
Віктор Вікторович Соколов (1919-2002)
Валерій Грохольський (1959)
18Юрій Андрійович Шкрумеляк (1895-1965)
Вадим Олексійович Симакович (1903-1969)
Володимир Самійлович Бабляк (1916-1970)
Георгій Михалович Петрук-Попик (1932)
Володимир Григорович Рутківський (1937)
Ганна Михайлівна Костів-Гуска (1947)
Тетяна Василівна Майданович (1957)
Олена Петрівна Стельмах (1974)
19Іван Васильович Степанюк (1903-1934)
Нестор-Всеволод Олександрович Ріпецький (Богдар Жарський, Всеволод Листвич) (1919-1974)
Григорій Григорович Кияшко (1936)
Анатолій Іванович Кравченко (1937)
В. В. Плющ (1945-2003)
20Ісаак Вікторович Шкловський (Діонео) (1864-1935)
Гео (Юрій) Данилович Шкурупій (1903-1937)
Костянтин Григорович Наріжний (1927)
Валерій Назарович Герасимчук (1956)
21Марцелл Відор (1876-1945)
Юрій Володимирович Заруба (1914-1973)
Ольга Йосипівна Яворська (1954)
22В. С. Ільницький (1823-1895)
Олексій Леонардович Кундзіч (1904-1964)
Кость (Костянтин) Леонідович Дрок (1919)
А. А. Моляров (1933)
Таїсія Миколаївна Щерба (1943)
Юрій Павлович Береза (1955)
Тетяна Іванівна Крижанівська (1961)
Олена Миколаївна Сьомочкіна-Рижко (1975)
23Орест Авдиковський (1842-1913)
М. М. Дерлиця (1866-1934)
О. Я. Гаврилюк (1911-1941)
Валентин Полікарпович Замковий (1911-2003)
Василь Григорович Большак (1922-1988)
Василь Сидорович Вацик (Земляк) (1923-1977)
Майя Давидівна Львович (1933)
Валерій Гончаренко (1942)
Василь Васильович Кухта (1956)
24Олександр Васильович Духнович (1803-1865)
Юрій Кміт (1872-1943)
Северин Паньківський (1872-1943)
Аполінарій Новак (1885-1955)
Сава Захарович Божко (1901-1947)
Сава Захарович Божко (1901-1947)
Дмитро Григорович Білоус (1920-2004)
Валентин Петрович Кириленко (1931)
Микола Дмитрович Кондратенко (1934)
Дмитро Степанович Пічкур (1941)
Микола Васильович Хижняк (1941)
Віталій Петрович Мацько (1952)
25Вероніка Олександрівна Черняхівська (1900-1938)
Василь Якович Баско (Басок) (1906-1940)
Л. К. Волошина (1906-1975)
Микола Петрович Трублаїні (Трублаєвський) (1907-1941)
Ростислав Тимофійович Солоневський (1930)
Юрій Васильович Сухан (1934-1975)
Костянтин Костянтинович Чернишов (1935)
Анатолій Антонович Мироненко (1937)
Володимир-Михайло Миколайович Квітневий (1938)
Євген Тадейович Зозуляк (1943)
Лідія Петрівна Повх (1961)
26Іван Григорович Кульжинський (1803-1884)
Іван Григорович Верхратський (Любарт Горовський, Подоляк, Щипавка) (1846-1919)
Микола Костянтинович Зеров (1890-1937)
С. П. Довганюк (1902-1982)
Юрій Дмитрович Буряківець (1920)
Василь Якович Грінчак (1928-1987)
В. Ф. Коваль (1932)
Ігор Йосипович Нижник (1935)
Станіслав Володимирович Тельнюк (1935-1990)
Стефанія Осипівна Трохановська (1951)
Олена Франківна Матушек (1953)
27Антон Дмитрович Шевченко (1925)
Анатолій Агафонович Бортняк (1938-2009)
Іван Григорович Фідик (1947)
Ніна Іванівна Півторацька (Усенко) (1951)
Андор Тарця (1954)
Олександр Вікторович Чекмишев (1967)
Олена Абак (1980)
28М. Т. Берилов (1921-1996)
Ірина Володимирівна Жиленко (1941)
Любов Іванівна Проць (1959)
Богдан Володимирович Норкін (1980)
29Кирило Михайлович Селецький (1835-1918)
Ганна Черінь (Галина Паньків) (1924)
Міртала Сергіївна Пилипенко-Кардиналовська (1929)
Олеся Вікторівна Мудрак (1985)
30А. Ф. Крашаниця (1905-1984)
Іван Федорович Рознійчук (Марко Бараболя) (1910-1945)
Ю. О. Варга (1930)
Василь Андрійович Шевчук (1932)
Ярослав Іванович Павуляк (1948)
Павло Миколайович Гірник (1956)

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

31 бер. 2011 р.

Галина Гордасевич

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Галина Гордасевич,
що народилася тридцять першого березня 1935-го року, писала:


*****
Пам'ятаймо, хто ми,
Пам'ятаймо, звідки,
І в якій землі наші корені.

Лиш високі сосни
Були дідам свідки,
Як вони схиляли голови зморені.

Пам'ятаймо, як,
Пам'ятаймо, коли
Ми рушали в дорогу далеку.

Кості наших батьків
У землю лягли
Від Сибіру до канадського Квебеку.

Пам'ятаймо, чиї ми,
Пам'ятаймо, скільки нас,
За чим нас в цей світ послали.

Ми досі дзвеніли кайданів кільцями -
Задзвонімо ж дзвонами слави.

*****
Цей скромний пейзаж,
де в небі хмарина купчаста,
і вишня край хати,
і біля дороги трава,-
оце воно й є,
що називається - щастя,
оце воно й є,
чим душа наша досі жива.

Дитина по стежці біжить,
і мале цуценятко за нею,
а поруч дзюркоче струмок
і піщане просвічує дно,-
оце воно й є,
та планета, що зветься Землею,
оце воно й є,
те життя, що лиш раз нам дано.

Куди ж поспішаємо, люди?
Спинім цю гонитву шалену!
Коли життя прогайнуєм -
воно не повернеться знов.
Навіщо ж плюндруємо хату,
траву край дороги зелену,
дитину з малим цуценятком,
і віру, й надію, й любов?

*****
Щасливий той, у кого дні,
Мов осінь, тихі і погідні.
Тоненькі павутинки срібні
Летять і никнуть до стерні,
І храма золотим подібні
Ліси в оранжевім вогні.

Щасливий той, чия любов
У день весняний, повний світла,
Не лише сонячно розквітла,
Але й з роками, що пройшов,
Не потьмяніла, не поблідла,
А квітувала знов і знов.

Щасливий той, чиї труди
лягли в ріллю добірним зерном
І урожаєм не мізерним,
А устократ дали труди.
Земля за труд завжди поверне,
І матимеш з роси й води.

Щасливий той, хто у житті
Стрічав нарівно сонце й грози,
Зазнав на смак і сміх і сльози,
Та вірним був одній меті
І на крутій життя дорозі
Не розгубив літа пусті.
Щасливий той!..

*****
Люблю життя. Яке воно не є.
Люблю життя.
Це так прекрасно - жити,
Надіятись, любити і дружити,
І кожним днем прожитим дорожити,
І слухати, як в грудях серце б'є.

Люблю життя, яке воно не є.
Всіма чуттями я його ловлю:
На зір, на слух, на смак, на нюх, на дотик.
У ньому є легенди й анекдоти.
Поки жива - не перестану доти.
Високе й нице, я його люблю.

Всіма чуттями я життя ловлю.
У ньому місце є великому й малому:
І зорям, і трояндам, і черві.
Послухайте, вони ж усі живі -
У небі, під землею чи в траві
І кожен має свій тягар на плечі.

У ньому місце є великому й малечі.
Цінуймо ж кожен день, мов самоцвіт,
Що нам дарує Бог з своєї волі.
Минає радість, та минають й болі,
І все-таки який прекрасний світ,
Бо зріє плід, хоч облітає цвіт.
Шануймо ж кожен день, мов самоцвіт!

Яничарська балада
*****
Встала курява стовпами,
Багряніли хмари.
Приазовськими степами
Гнались яничари,
І летіла перед ними
Звістка невесела,
Що пускають вони з димом
Українські села,
Що старих людей вбивають,
Тих, хто уже сивий,
Малих діток забирають
В неволю-ясир.
Забігав яничарин
У біленьку хату.
Стала жінка у відчаї -
Нікуди тікати.
Хіба в очі подивиться?
В нього ж очі сині!
Раптом зайкнула вдовиця:
- Сину ти мій! Сину!
Простягає вона руки,
Обійняти хоче,
А він стоїть, клятий турок,
Стоїть та регоче.
Звідки йому пам'ятати
Українську мову,
Як малим украли з хати,
З батьківського дому,
Від матері відірвали,
Від рідної суті
Та молоком напували
Скаженої суки.
Постаралися немало
Вчителі незлецькі,
Щоб не знав він слова "мамо"
Навіть по-турецьки.
То ж була наука люта:
Як зброю тримати.
От і блиснула шаблюка!
От і впала мати...
З того часу промайнули
Не літа - століття.
Дай Бог, щоб вас обминули
Такі лихоліття.
Бога мудрість незвичайна
І велика сила:
Він з матері зробив чайку,
Зробив вовком сина.
І чаєчка все кигиче
На ковилу сиву,
А прислухаєшся кличе:
- Сину ти мій! Сину!
А вже виє, турчин клятий,
Темними лісами,
Ніби вчиться вимовляти:
- Мамо моя! Мамо!

Жіноча доля
*****
Надривається жінка під торбами,
Розривається жінка між чергами.
... А кажуть: слід бути гордими!
... А кажуть: слід бути чемними!

А жінка рахує тисячі.
Як вижити, думає жінка.
Вже на хліб і мільйона не вистачить!
Набухає на скроні жилка.

А діти, хоча й не голодні,
Але кривлять губи над юшкою.
Чоловік знов прийде сьогодні
Не "під мухою", то "під мушкою".

Йому що! Він на жінку надіється!
Його клопоти йдуть за водою.
Що ж воно з вами, жінко, діється?
Ви ж колись були молодою.

Ви були казково прегарною,
Обіцяв на руках носити,
А тепер було б справою марною,
Щоб за хлібом пішов, попросити!

На роботі своя морока:
Заглядає у вічі скорочення.
Б'ється жіноча кароока,
Тяжко змучена, заморочена.

Поможи їй з глибин історії
Хоч ти, матінко Берегине,
І тоді в піднебеснім просторі
Україна не вмре, не загине.

І наповнює море краплина,
Сходить сонце в небеснім склепінні.
Постає велика Вкраїна
На великім жіночім терпінні.

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

30 бер. 2011 р.

Марина Павленко

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Марина Степанівна Павленко,
що народилася тридцятого березня 1973-го року, писала:


Потяг “Сімферополь — Львів”
*****
У Сімферополь потяг мчить людей.
Пакуй до сумки українське слово
Ще й зверху сядь! Вагоном хто не йде,
Ніхто не панімаєт етой мови.

Хотілось крикнуть: “Людоньки, не треба!
У вікна гляньте! Бачите, в полях
Жовтіють соняхи блакитнонебі —
Це ж України синьо-жовтий стяг!”

Занудному вагонному скік-скоку
У такт про сало плещуть язики.
О, як ми боїмося слів високих!
Коли б ще так боялися низьких!

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

28 бер. 2011 р.

Олександр (Олесь) Лупій

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Олександр (Олесь) Васильович Лупій,
що народився двадцять восьмого березня 1938-го року, писав:


*****
Будь достоїн, українцю,
Честі праотців своїх,
Не продайся за червінці,
Не вчини смертельний гріх,

Пам'ятай, що за тобою
Харків, Ужгород і Львів,
Будь готовим стать до бою
І здолати ворогів.

Нас вони обсіли, брате,
Як розсерджені вовки,
Вже готові розірвати
Україну на шматки.

В них до нас одна зневага,
Хижа ненависть і мста,
Наша ж відповідь проста:
Зброя, сила і відвага!

Нам же нічого боятись,
Хоч вони жорстокі й злі.
Будь достоїн називатись
Сином рідної землі.

*****
Бережи свою духовність,
Начі свічку у четвер
Чистий, бережи як совість,
Доки ти іще не вмер.

Доки сонце у зеніті,
Дню твоєму не кінець,
Доки ти на цьому світі
І господар, і творець.

Все роби по заповіту
Давніх праотців своїх,
І сягнеш вершини світу,
Обминеш смертельний гріх.

Все роби, що ти повинен,
Як нащадок козаків,
І легендою полине
Добра слава в глиб віків.

Пам'ятай про найцінніше,
Про духовність пам'ятай,
Слово Боже, слово віще,
Як свічу, оберігай!

Як ти любиш Україну
*****
- Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
- Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!

З Україною нікого
В світі не боюся
І щоранку я до Бога
За неї молюся,

Щоб була щаслива, дужа,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.

Рідна мова
*****
Українська мова, -
Знає цілий світ, -
Як трава шовкова,
Мов калини цвіт.

Не соромся, доню,
Нею говорить.
Від Карпат до Дону
Мова ця дзвенить.

Не соромся, сину,
Мовонька твоя,
Як під небом синім
Пісня солов'я.

Українська мова -
То великий дар.
Мовою твоєю
Створений "Кобзар".

Твоя держава
*****
І
Ніщо не може порівнятись
З тобою, милий краю мій,
Ти, як чарівний Божий напис
На цій планеті голубій.

Від Закарпаття аж до Дону,
Від Придесення по Дунай
Ти - образ батьківського дому,
Ти - материнський рідний край.

Усе знайоме, все священне,
Від діда-прадіда своє.
Тут праця копітка щоденна
Мені приємною стає.

Хлібами сповнені долини,
Плодами сповнені сади.
До тебе завше думка лине,
Бо тут малі мої сліди,

Тут запах отчої домівки,
Де мама в тишині нічній,
Коли торкалась до голівки,
Казала: "Спи, синочку мій!"

Почуєш мову злотолунку,
Побудеш в хатньому теплі.
Тут, як на Божому малюнку,
Простори милої землі.

II
Колись за тебе гинули в боях,
На Півночі страждали, по сибірах,
Та до останку їх тримала віра,
Що треба з гордістю пройти тай шлях,

Не зганьбитися перед ворогами,
Щоб не подумали, що ми слабі,
Не годні вистояти в боротьбі,
Що можна збиткуватися над нами.

Та, дякуючи їм, тепер ти є,
Державо Українського Народу
Своє життя віддавши за свободу,
Вони прославили ім'я твоє.

Подвижники ідеї, сівачі
Не зникли і так просто не пропали,
Вони фундаментом для тебе стали,
Були ж їх тисячі і тисячі...

Вони з ім'ям твоїм ішли до бою
І, наче мур озброєних фортець,
Ніхто не міг здолати їх сердець.
Вони завжди, як зорі, над тобою.

III
Твоя держава - це не просто
Земля для роздумів і мрій,
Тож почувайся тут не гостем,
А будь господарем у ній.

Держава в кожному із нас,
У серці, у кровині кожній,
І не любить її не можна,
Вона із нами повсякчас.

Віддай талант, своє уміння,
Забудь про сяєво клейнод, -
Лише служіння Україні
Нас об'єднає у народ.

Лише палка любов до неї
Народить вище почуття.
Задля великої ідеї
Віддати можна і життя.

Люби її любов'ю сина,
Будуй, твори, оберігай,
Щоб райдуга золотосиня
Щодня вінчала рідний край.

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень