Валентин Негода

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Валентин Іванович Негода,
що народився двадцять першого травня 1939-го року, писав:

Побратимам - українцям ***** Не ізгої ми, без дому і без роду, У нас земля і небо наше є, Ми - українці! Кожен з нас - з народу, Поля і ріки - все тепер твоє. Де б ти не був, в яких краях далеких, Та край коханий ти не забувай! Поглянь: он навесні лелеки Летять додому - у свій рідний край! Над Україною зоріє чисте небо, В лісах дуби могутньо піднялись, Горнусь душею, матінко, до тебе, Ти ж на плече моє надійно обіпрись. Брати - слов'яни! Сонце волі сяє, Щасливий шлях віншує нам зоря, Як сина рідного, земля нас зустрічає, І літеплом серця нам зігріва… Десь ллється кров, і герць мов на толоці, Десь гнеться дух, як в буревій лоза… Усе зроби, щоб в материнськім оці Кровава не ятрилася сльоза … Брати мої! Ми вільні українці! Цей світ для нас, все в ньому ожива… Горнімося душею до Вкраїни! Ріднішої для нас ніде нема.

Не дай себе, народе, обдурити (уривок) ***** Народе мій! Великий український, Як буде в тебе воленька свята, То буде й коровай, і мед по вінця, Не зразу - та на вічнії літа. Під дубом пророста й не гине жолудь... Леліємо Тарасів заповіт - Учитися хорошому чужому Й своїм прекрасним радувати світ... Народе мій! Не вічні й зимні ночі, В світанок вір! Під снігом вже бринить Козацьке джерело... Нехай хлюпоче! - З глибоких надр пробилось крізь граніт. Безсмертний рід, великий український! Могутній - із козацького коша... І хоч дірки від куль є в нашій стінці, Не прагне помсти праведна душа.

***** Живи і квітни, рідна Україно, Земля священна пращурів моїх, Моя любов прадавня і єдина, Ми - всі у тебе, ти - одна для всіх...

*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень