(за книжкою: Олесь Бердник. Лабіринт Мінотавра. – Київ: Веселка, 1990. — 408 с.).
- Життя — то ніч, моя красуне, а протягом ночі багато насниться всякої всячини.
- Істина, яка звільняє нас від суєтності й марності цього світу – істина, проголошена й скріплена Христом.
- Проклята радість, здобута хоч краплею горя!
- Ми є лише тоді, коли віддаємо себе іншим.
- Жити – то означає мати якусь мету і прямувати до неї.
- Відповідь у людині. Ззовні нема нічого. Якщо ти чекаєш пояснень чи повчань збоку, — ти неминуче стаєш залежним від речей, молитов, богів, людей, учителів, вождів, священних текстів.
- В серці людини — зерно вічності. Але всяке зерно можна знищити недбалістю або добути з нього багатий врожай.