Петро Руденко

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Петро О. Руденко,
що народився восьмого січня 1935-го року, писав:

Співвітчизникові ***** Знецінена й затоптана перлина, Велінням Божим знята із хреста, Відроджується нині Україна, Мов квітка яблунева розквіта. Віднині вже ні бурі, ні посухи Коріння не відірвуть від землі, Якщо, набравшись локшини на вуха, Не проміняєм гривні на рублі. Нехай уже достигли десь черешні, І навіть хтось запрошує туди... Але ж чи зможе там онук прийдешній Напитися дніпровської води? І що б не гомоніли ми, панове (А дехто з нас і досі ще мовчить), Країна починається із слова, Що гарно українською звучить! Якщо у тебе в грудях б'ється серце, Збагнути маєш істину таку: Країна починається з джерельця, Що живить всенародну цю ріку. Чорнозем увібрав багато крові, Тому джерельця обирай такі, Що завжди сонця сповнені й любові До неньки України навіки. Нічого в світі вищого немає, Як та любов, одвічна і свята. Але ж тебе Матуся научає, Щоб ти і сам отим джерельцем став.

***** Якось бачить сільський дядько: Жде юрба народу, Поки стрибне самогубець Із мосту у воду. Дядько кинувся до нього І почав благати: - Є ж у тебе сивий батько І старенька мати? Не дай їм померти, кволим, У самотній хаті! А той каже: - Я сирота, Виріс в інтернаті... - Пожалій дружину й діток, Не стрибай у воду! А той бурчить: - Я холостяк, Без племені й роду... Дядько учить: - Всі ми діти Широкого степу, Згадай славних старих батьків: Сірка та Мазепу! Той прислухався й повільно Відійшов від краю: -А ці хто такі? - питає. Я їх щось не знаю! Сиву голову похнюпив Дядько, тоді й каже: - І як таких земля носить? Стрибай з мосту, враже!

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень