Василь Гей

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Василь Степанович Гей,
що народився чотирнадцятого січня 1942-го року, писав:

Нектар і полин ***** Пам'яті українського письменника, лікаря і педагога Модеста Пилиповича Левицького До рідної вертаємося мови, Неначе прокидаємось зі сну, Приходимо до пам'яті, немовби П'ємо напій з нектару й полину. Так довго нашу пам'ять катували, Гасили в ній світильники імен, Щоб людство нас ганьбою освистало: "Ви не народ, лиш ратайство німе". Це хто там сміє кидати: "Боріться!", На всю Імперію здіймає крик, Та ще й своєю мовою-наріччям? Якийсь Шевченко? Малорос! Мужик! Якщо когось біда мужича кличе Й життя його - офіра для добра, То ми йому словечко, мов табличку, Повісимо на шию: "Ліберал!" А за любов святу свою і віру, За співчуття до українських сліз Нам в серце прямо цілилось, як вирок, Мов куля, слово "Націоналіст!" З могильних плит стираємо помалу Ядучий порох страху й німоти, Аби ще й діти нас не освистали За те, що не зуміли прорости Із приймаків до власної садиби, До нації й народу - з сірих мас, Із кольорів кривавих - до правдивих, Землею й небом створених для нас. Так довго нам витравлювали пам'ять В'язничний дух і різаки цензур, Але вона яріла, наче навіть, Уперто пробивалася крізь мур. Й воскреслими із мертвих іменами Наш день липневий був благословен. Нектаром і гіркими полинами Вдихаймо в себе світло цих імен.

*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень