Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень |
Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень |
Микола Федорович Сингаївський,
що народився дванадцятого листопада 1936-го року, писав:
що народився дванадцятого листопада 1936-го року, писав:
Мова
Ми з правіку народжені бути,***** І в собі відкривати світи. Та примножувать серцем здобуте, Та святині свої берегти. Промовляти – одвічне жадання, Наче бачити чисту блакить… Кожен голос – то наше дихання, Кожним звуком нам серце болить. Наче злагоди, прагнем обнови Од своїх первобутніх основ. Через пісню вертаєм до мови, А від мови – до пісні знов. Щоб душею відчути боління Незагойних чорнобильських ран… Тож якої землі ми коріння? І якого народу наш храм? Залишаем у спадок нащадкам Колискової зоряний цвіт. І відроджуєм наче спочатку Слова отчого заповіт. А від нього – і мова родинна – Розповита, розкута життям. А від мови – сильніша людина, Що себе називає ім'ям. То в задумі притихла, мов пуща, То розбурхана, наче гроза, Мова – суща і невмируща, Мова – материна сльоза. |
Пісня в росах
Темно-сиза ожина***** Гляне гронами з гаю. Тут моя Батьківщина, Сонце отчого краю. Ген привітна домівка, Що мене колисала, Та ромашка-журливка, Що на луг виглядала. Що мені в нагороду Аж до осені квітла, Віщувала погоду, Як провісниця літа. Тепла в росах стежина – Та, що з ночі пізнаю. Тут моя Батьківщина, Пісня рідного краю. Ніжна матері мова – Та, що в серці до скону. І щоденна обнова – Сяйво нашого дому. Спориші на подвір'ї Та джерельна криниця… У такому довір'ї Отчий край мені сниться. Я таким його бачу Із огрому земного. Свою пісню і вдачу Взяв я змалку у нього. |
Вiд серця поклонюсь
Знову чую, мов спiває мати,***** долiтає голос до зорi. I мене виходять зустрiчати край дороги нашi явори. Сонце з небокраю встало рано-рано. Знову розмовляю з вами, рiдна мамо. Ви спiвали дiтям колисковi, нiжне серце сповнили добром. Ви життя давали колосковi, щоб налився соком i зерном. Вашi материнськi заповiти, як найпершi на землi стежки. Виростають роботящi дiти i дарують пiсню нам жiнки. Заквiтують, як весна, бажання, я в тiй пiснi словом озовусь. Матерям з найглибшим побажанням я вiд серця щиро поклонюсь. Сонце з небокраю встало рано-рано. |
*****
|
Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень |
Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень |
Немає коментарів:
Дописати коментар