27 січ. 2011 р.

Павло Тичина

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Павло Григорович Тичина,
що народився двадцять сьомого січня 1891-го року, писав:


*****
Україно моя, моя люба Вкраїно,
Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? —
Чи про все те розкажу, як тебе я люблю,
А чи піснею горе твоє я присплю,
Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина, —
Чим тебе заспокою я — бідна людина, —
Скажи, моя люба Вкраїно,
Вкраїно моя!

Добридень тобі, Україно моя!..
*****
Струмочок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, маюють, квітують поля -
Добридень тобі, Україно моя!..

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Петро Гулак-Артемовський

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Петро Петрович Гулак-Артемовський,
що народився двадцять сьомого січня 1790-го року, писав:


Справжня добрість
(Писулька до Грицька Прокази)
(Уривок)
*****
Але всьому свій час і черга, Грицьку, буде!
Ми під богом, як бач, всі ходим, грішні люде:
До часу глек, — мовляв один розумний лях, —
До часу, голубе, нам глечик носить воду;
І на його пошле зла доля ту невзгоду,
Що глек побачимо в череп’яних шматках!
До часу над слабим, хто дужчий, вередує,
До часу мужиків ледачий пан мордує, —
Колись до їх усіх смерть в гості примандрує,
То, мов єхлейтар, їм в вікно заторохтить
І по-московській їм гукне: “В паход ітить!”
Не гляне, чи то їх кульками хата вшита,
Чи, може, дереном земляночка накрита, —
Всіх нас сира земля до себе прибере,
Але ледачий так, як добрий, не умре!

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

22 січ. 2011 р.

Григір Смілянець

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Григір Смілянець,
що народився двадцять другого січня 1926-го року, писав:


Дажбожа земля
*****
Моя ти зоре ясная!
Калино в лузі красная,
Річками забережена,
Ланами помережана,
У морі синім скупана,
Між горами загублена,
Дощами вмита вишніми,
В садах сповита вишнями,
Лісами заколисана,
Веселками розписана,
Громами загартована,
У блискавицях кована,
Козацтвом оборонена,
Сусідами змордована...
Моя навік єдина —
Дажбожа Україна.

Відродилась наша Мати
(Славень)
*****
Відродилась наша Мати - наша Україна,
Наче Фенікс, птах казковий, встала із руїни.
Вберегли козацьку славу і любов до волі —
Ясним небом, теплим сонцем нам всміхнулась доля.

Будем дружною сім'єю берегти свободу,
Будемо стояти спільно за щастя народу!
Щоб віднині і довіку Мати-Україна
Процвітала, як у лузі червона калина.

Щоби правнуки козацькі гордились дідами,
Щоб ніхто у цілім світі не ворожив з нами...
Щоб зібралася докупи вся наша громада,
Щоб ніколи нашу спільність не згубила зрада.

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

21 січ. 2011 р.

Степан Чарнецький (Тіберій Горобець)

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Степан Миколайович Чарнецький (Тіберій Горобець),
що народився двадцять першого січня 1881-го року, писав:


Україні
*****
Що кривавих пісень Тобі в жертву не ніс,
А беріг їх у серці на дні,
Що вінків не сплітав з Твого болю і сліз,—
Прости мені!

Що не млів, не ридав, співчуття не просив,
Хоч йшли дні і роки йшли грізні,
Що своїх почуттів на базар не носив,—
Прости мені!

Що до Тебе приплив від чужих берегів
І снував свої думи сумні,
Що домашнім богам поклонитись не вмів,—
Прости мені!

Я співець сумних дум, тихих мрій, добрих снів,
Моє щастя й спокій вдалині;
Що вино я люблю, і дівчата, і спів,—
Прости мені!..

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

14 січ. 2011 р.

Василь Гей

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Василь Степанович Гей,
що народився чотирнадцятого січня 1942-го року, писав:


Нектар і полин
*****
Пам'яті українського
письменника, лікаря і педагога
Модеста Пилиповича Левицького

До рідної вертаємося мови,
Неначе прокидаємось зі сну,
Приходимо до пам'яті, немовби
П'ємо напій з нектару й полину.

Так довго нашу пам'ять катували,
Гасили в ній світильники імен,
Щоб людство нас ганьбою освистало:
"Ви не народ, лиш ратайство німе".

Це хто там сміє кидати: "Боріться!",
На всю Імперію здіймає крик,
Та ще й своєю мовою-наріччям?
Якийсь Шевченко? Малорос! Мужик!

Якщо когось біда мужича кличе
Й життя його - офіра для добра,
То ми йому словечко, мов табличку,
Повісимо на шию: "Ліберал!"

А за любов святу свою і віру,
За співчуття до українських сліз
Нам в серце прямо цілилось, як вирок,
Мов куля, слово "Націоналіст!"

З могильних плит стираємо помалу
Ядучий порох страху й німоти,
Аби ще й діти нас не освистали
За те, що не зуміли прорости

Із приймаків до власної садиби,
До нації й народу - з сірих мас,
Із кольорів кривавих - до правдивих,
Землею й небом створених для нас.

Так довго нам витравлювали пам'ять
В'язничний дух і різаки цензур,
Але вона яріла, наче навіть,
Уперто пробивалася крізь мур.

Й воскреслими із мертвих іменами
Наш день липневий був благословен.
Нектаром і гіркими полинами
Вдихаймо в себе світло цих імен.

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Сильвестр Яричевський

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Сильвестр Гнатович Яричевський,
що народився чотирнадцятого січня 1871-го року, писав:


Рідній країні
*****
Рідна країно, ясен мій цвіте,
Скажи, як можна Твій біль вкоїти?
Пішов би небом зорі збирати -
На Твої рани класти їх, Мати!
Може, потреба сонця проміння
На те велике Твоє терпіння?
Радо я кину утіхи власні -
Піду в'язати промені ясні...
Коби знайшов я тую керницю,
Що всецілющу криє водицю:
Воду носив би, що стало б сили -
Від днів поранніх аж до могили...

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

13 січ. 2011 р.

Іван Коваленко

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Іван Юхимович Коваленко,
що народився тринадцятого січня 1919-го року, писав:


На світі так мало потрібно людині...
*****
На світі так мало потрібно людині –
Лиш дах, трохи їжі та трохи тепла,
А одяг – пусте (зневажаю донині),
Аби лиш від погляду вкрити тіла.

Але для душі треба більше людині.
Багато, що треба, щоб дійсно жила, –
І пісня, і сонце, і цвіт на калині,
І зорі на небі, і добрі діла.

Душі ще потрібно багато любові,
І віри, й надії, й молитви у слові.

Молитва
*****
Благослови мій сон від вечора й до рану,
У сні мене й на мить не залиши,
І життєдайну влий у тіло прану,
Дай спокій і наснагу для душі.

Благослови зорю і мій новий світанок,
Зір проясни, зроби гострішим слух,
Дай усміх на вуста, щоб привітати ранок,
Прости усі гріхи і укріпи мій дух.

Благослови мій день і дай мені роботи,
І задум кожен мій, і вчинок освяти,
Пошли мені нові тяжкі турботи
І сили дай, щоб зло перемогти.

Благослови мою годину вечорову,
Прийми любов мою, молитву у віршах,
Нехай наступний день Тобою буде повен,
Допоможи мені і освяти мій шлях!

Формула мети
*****
Ввійшов у моду автотренінг.
Всі прагнуть щось в житті знайти.
І нас навчають мудрі вчені:
Шукайте формулу мети!

Щоб досягнути до вершини,
Щоб океан перепливти,
Бажання мало для людини –
Потрібна формула мети.

Щоб слід лишити після себе,
Не буть незрячим, як кроти,
Щоб піднестися аж до неба,
Потрібна формула мети.

Я ці поради не засвоїв.
Себе від стресів берегти
Не буду я. Вона зі мною –
Найвища формула мети!

Подяка вам, хороші вчені!
Та з міхом формул не спішіть.
Я вірю тільки у натхнення
І голос Бога у душі.

Сповідь
*****
Я неправедно жив:
І моливсь, і постився я мало,
У турботах дрібних
Витрачав я і сили, і час,
Оступавсь на шляху,
Спотикався і падав, бувало,
І покару тяжку
Ніс за це я від себе не раз.

Я неправедно жив:
Не здолав усіх потягів плоті,
Хоч тримав їх, як псів,
Все життя на міцних ланцюгах.
Марнолюбства свого
Я не зміг до кінця побороти
Й вабу слави пусту
Грішно бачив я іноді в снах.

Я неправедно жив:
Не збагнув всеї величі духу
І у душу впускав
Світ пустих і примарних речей.
Часто кривди терпів,
Мовчки зносив образи й наругу,
І всього не зробив,
Що я зміг би зробить для людей.

Я неправедно жив,
Бо я мало любив Україну,
Я за неї не йшов
У петлю, чи на кулю й на хрест.
Я усе їй віддав,
Та мужніших чекав на заміну,
Що здобудуть в борні
Їй свободу, і славу, і честь.

Я неправедно жив...
Не для мене святого печатка,
І покута тяжка
На душі моїй вічно лежить,
Та коли б довелось
Все життя починати спочатку,
Я б хотів іще раз
Так неправедно й грішно прожить.

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень