Минулого разу ми закінчили на експериментах Ганді з харчуванням – зокрема, його спробі почати їсти м’ясо (після яких йому ще довго ввижалося, що у шлунку чути плач з’їденого ним козеняти). Також у цей час Ганді відмовляється від кави і чаю, вживаючи виключно воду чи какао.
Наступна частина книжки присвячена релігійним пошукам автора. Зокрема, він знайомиться і відразу ж захоплюється «Рамаяною» та «Бхагавадгітою», однак приглядається й до інших релігій, зокрема – християнства. На жаль, переважно йому доводилося зустрічатися з протестантами, тому враження (як ви побачите з виписок) були не найкращими. Закінчивши навчання у школі, Ганді вирішує їхати вчитися на адвоката в Англію. Члени його касти були проти поїздок за кордон – і він пориває зі своєю кастою. Ганді докладно описує свою мандрівку та перші дні життя в Лондоні – але це залишимо на завтра:
- Враження, одержані в дитинстві, пускають глибоке коріння, і я завжди шкодую про те, що мені в ту пору не читали більше гарних книжок (батьки, читайте своїм дітям більше книжок, аби вони потім не казали такого і про вас - прим. моя).
- Яка ж це релігія, якщо вона примушує людину їсти м'ясо, пити спиртне і змінювати одяг (Ганді, почувши, що охрещений індус все це робить, плутає поняття «дозвіл» і «примус». Тут доречно згадати слова апостола Павла з його Першого послання до коринфян: «Усе мені дозволено, та не все корисне» (1Кор, 6:12) – прим. моя)
- Заповідь «відповідай добром на зло» стала моїм керівним принципом.
