Анатолій Матвійчук

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Анатолій Матвійчук,
що народився двадцять дев'ятого вересня 1958-го року, писав:

Велеможність ***** Вітер нової епохи Світ наш міняє потроху Вітер нової епохи Всіх нас кудись несе. Бідні ачи заможні, Різні ачи тотожні — Всі ми тепер велеможні, Тобто ми можемо все. Можем іти в рекетири, Можем у демократи. Можем змінити квартиру, Національність і стать. Можем з високого крісла Падати прямо за грати, Але при цьому щасливим Так у житті і не стать. Можем змінити площі, Сквери, проспекти, фасади, І помінять постаменти. В сяйві нових ліхтарів. Але куди нам подіти, Те, що за нами позаду — Темні трущоби хрущовок, З ордами сірих щурів? Можем вдягнутися стильно В супершмаття від Версаче, І заспівати модно На заокеанський манер. Тільки позбутись не вільні Звичної рабської вдачі, Ніби тавра на лобі: “Зроблено в СРСР”. І зовсім не в тому справа, Які ще судились нам “ізми”, І зовсім не в тім причина, Які у кого бариші, Не буде в нас долі і слави, Допоки живі атавізми, Допоки для нас Батьківщина Не стане притулком Душі.

Я - українець ***** Я - українець. Вірою і кров'ю. Моє коріння тут, у цій землі. Вона моєю живиться любов'ю, А я страждаю болями її. Я - українець. Син народу того, Що відвикає нині від ярма. Я не корюся - Я молюся Богу І вірю в те, що все це недарма. Я - українець. Смутком оповите, Моє кохання - як гірке вино. Моя рідня розкидана по світу, Як буйним вітром золоте зерно. Я - українець! Цього не відняти. В моїй душі співають солов'ї. Були такими мої мама й тато, Й такими будуть Правнуки мої.

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень