Віктор Грабовський

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Віктор Никанорович Грабовський,
що народився сьомого лиспопада 1942-го року, писав:

Рабська кров (З Василя Федорова) ***** Із тією, що в битвах проллялась, що зривала наругу заков, всім нам, вільним, у спадок дісталась проіржавлена рабська кров. Разом з кров’ю бунтарських, гарячих, що на подвиг високий вела, мутнувата юшечка стряпчих і служивих до нас затекла. В лікарів на прийомах не був я, перевірок ніяких не знав, та підлеглого пострах відчую і кажу собі: це вона! Ріс міцним я, під вітром не гнувся, не хмелів од чужого вина, та прийшлося — падлюці всміхнувся і одразу відчув: це вона! Рабська кров, що зневажила вірність, поруч з тою, що сонцем горить, - ніби зради підступна покірність, що готова фортецю відкрить. Це відступник, що словом облудним присягає зневірі-змії. Не прошиєш їй кулею груди і за горло не схопиш її. Я ж борюся, не днями — роками ця напружена йде боротьба. Рік за роком в бою з ворогами я в собі добиваю раба.

***** Поезіє! Вітчизно мого духу, моя остання крапле крові! Допоки ти живеш у ріднім слові, допоки прагнеш душі поєднати, — триватиме людина! І людині потрібна буде невсипуща мати. Пильнуй же, Неню, не давай приспати мандрівне слово. Перед ним — віки. Йому ще стільки верховин здолати… І знову йти. Аби ж дійти таки! Вітчизнонько! Та праведна турбота увіллє в слово мудрості й снаги — не переймуть його ні скрута, ні торги у прагненні надхненної роботи. Поезіє! Кровинонько моя, пребудь у слові духом — не ім’ям. Не дай йому спочити край дороги, не дай упитися ні злом, ні похвальбою, жени його крізь всі перестороги, клени його! Батіж його любов’ю! Хай сміло йде, не кулячись ледачо, нехай шляхів питає по серцях… Як плакати прийдеться — хай заплаче, та тільки так, аби й в очах дитячих на віки вічні ниций страх — зачах. Поезіє! Країно мого духу, моя остання крапле крові! Допоки ти живеш у ріднім слові, допоки прагнеш душі поєднати — триватиме Людина у людині і світ триватиме у правді та любові

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Павло Грабовський

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Павло Арсенович Грабовський (Граб)
що народився одинадцятого вересня 1864-го року, писав:

До школи ***** Ну, прокидайтеся, діти! Ранок - до книжки пора! Сонечко вспіло залити Все посереду двора! Швидше вдягайтесь, до школи! Кращі прогаєте дні, - Пізно вертати, - ніколи Їх не завернете, ні! Змалку кохайтесь в освіті, Змалку розширюйте ум, Бо доведеться у світі Всяких назнатися дум. Треба самим розвертати: Як і до чого все йде, Шлях безпомилишно взяти - Той, що до правди веде. Щоб не зросли ви на сором (Бійтесь найпаче того) Та не зробились позором Рідного краю свого!

Щоглик ***** - Щоглик! Щоглик! - дітки раді. - Щоглик! - тілько і слівця, А він тіпавсь на принаді, Марно рвався із сільця. Визволяють,- скілько сміху! - Глянь, дідусю, глянь,- чи ба? - Бачу, дітки, вашу втіху, Зате щоглику журба. Зна, що буде нудить світом, Не для нього наш куток: Щебетав би собі літом Та згодовував діток. Не привикне він до клітки, Бо неволя всім гірка; Не то пташки, милі дітки,- Шкода навіть черв'яка! Кожна твар - наймення Боже, Жити хоче, як і ви... Най же більш чуття вороже Вам не в'яже голови! Тож послухайте старого: Не держіть у заперті Сього щоглика малого, Бо загине в самоті! Позирнули діти вгору: Пурхнув щоглик з рукава; Знов літає по простору, В небі ясному співа. - Щоглик! Щоглик! - дітки раді. - Щоглик! - тілько і слівця... З того часу на принаді Вже не ставили сільця.

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень