19 бер. 2011 р.

Максим Рильський

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Максим Тадейович Рильський,
що народився дев'ятнадцятого березня 1895-го року, писав:


Мова
Треба доглядати наш сад
Вольтер
*****

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно в ненастанно
Полiть бур'ян. Чистiша вiд сльози
Вона хай буде. Вiрно i слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч i живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан спiває -
Народ говорить. I любов, i гнiв
У тому гомонi морськiм. Немає
Мудрiших, нiж народ, учителiв;
У нього кожне слово - це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.

Не бiйтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садiвник,
Достиглий овоч у Грiнченка й Даля,
Не майте гнiву до моїх порад
I не лiнуйтесь доглядать свiй сад

Синові
*****
Ти був iще малий котигорошок,
Така собi одна iз людських мошок,
Що виповзли на сонце, бо весна
Тепло лила iз келиха без дна,
I щось собi блаженно лепетали,-
I от тебе розумники спитали
(Можливо, й сам слова сказав я тi):
Чим хочеш бути, хлопчику, в життi?

Серйозний, як усi котигорошки,
Ти на питання це подумав трошки
I вiдповiв: людиною. Дитя!
Благословляючи твоє життя,
У трудну виряджаючи дорогу,
Яку пораду чи пересторогу
Я кращу дам, нiж дав собi ти сам?

Будь вiрним слову, що усiм словам
Iз ним одним нiколи не зрiвняться!
Хай веселять тебе любов i праця,
Хай дружби непогасної крило
Гiрке вiд тебе вiдганяв зло,
I хай у час останнiй свiй про сина
Спокiйно я подумаю: людина!

Поема-видiння
(уривки)
*****
Тебе - вiд нiжного свiтанку
Аж по останнi смертнi днi -
Не як дитя, не як коханку
I навiть не як матiр - нi!

Тебе, як вiтер у неволi,
Тебе, як сонце у гробу,
Як власнi радощi i болi,
Як власну юнiсть i журбу,

Як стиски серця в час прощання,
Як втому наболiлих нiг,
Що пiсля довгого вигнання
На отчий клоняться порiг,

Як слово хорого дитяти,
Як просинь дальньої мети,
Як тiнь, котрої не впiймати
I вiд котрої не втекти,

Як огник в непрогляднiй ночi,
Як трепет щастя навеснi,
Як сльози радiснi жiночi
У благовiснiй тишинi, -

Тебе ношу я в грудях темних
I в невсипущому мозку,
Мою найкращу з дум наземних,
Жагу й любов мою палку!

Ласкаве небо, грiм залiзний,
Була ти, будеш i єси!
Тобi, тобi, моя Вiтчизно,
У серцi дзвонять голоси.
***

- Не кидайсь хлiбом, вiн святий! -
В суворостi ласкавiй,
Бувало, каже дiд старий
Малечi кучерявiй.

- Не грайся хлiбом, то ж бо грiх! -
Iще до немовляти,
Щасливий стримуючи смiх,
Бувало, каже мати.

Росли малята, з немовлят
Робилися дорослi,
I чуте десять лiт назад
Забувано навпослi,

I до архiву слово "грiх"
Здали не пiд пiдстави
Ми всi, навчавши слiв нових
Дитинство кучеряве.

Проте лишилася у нас,
I зовсiм це не хиба,
Глибока шана повсякчас -
Так! - до святого хлiба!

Бо красен труд, хоч рясен пiт,
Бо жита дух медовий
Життя несе у людський свiт
I людськi родить мови.

Хто зерно сiє золоте
В землi палку невтому,
Той сам пшеницею зросте
На полi вселюдському.

Пісні
*****
Коли пiснi мойого краю
Пливуть у рiдних голосах,
Менi здається, що збираю
Цiлющi трави я в лугах.

В пiснях i труд, i даль походу,
I жаль, i усмiх, i любов,
I гнiв великого народу;
I за народ пролита кров.

В пiснях дiвоча свiтла туга
I вiльний помах косаря,
В них юнiсть виникає друга,
Висока свiтиться зоря.
Люблю пiснi мойого краю,
Та не спинюсь на тiм лишень:
З любов'ю вухо привертаю
Де братнiх на землi пiсень.

Немає людностi такої,
Громади жодної нема,
Яка б iз давнини глухої
Iшла по всесвiту нiма.

Багато голосiв на свiтi,
Як барв на поверхнi земнiй,
Та всi вони в єдине злитi
У мрiї людства вiковiй.

Це - рук стискання працьовите,
Це - серць братання у бою...
Жагу пiсень, в трудi омитих,
Люби, як брат сестру свою.

У кожнiй мовi, в кожнiм словi
Краси майбутнього шукай,
Де в неохмаренiй любовi
Розквiтне свiту небокрай.

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

11 бер. 2011 р.

Микола Заруба

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Микола Заруба,
що народився одинадцятого березня 1950-го року, писав:


Славень Україні
(на муз. М. Вербицького)
*****
Слава, слава Україні! І героям – слава!
Хай святиться самостійна світова держава!
Герб і прапор Батьківщини – наша щира доля –
Гордий сокіл, небо чисте, золотеє поле.

Згине той, хто зазіхає на нашу свободу!
Україна стане раєм для свого народу!

Діти Сонця, внуки Божі, козацького роду,
Зберегли звитяжну доблесть і цнотливу вроду.
Ні чужинські катування, ні голодомори,
Ні чорнобильські страждання нас не побороли.

Згине той, хто зазіхає на нашу свободу!
Україна стане раєм для свого народу!

Світлий розум поєднаймо і дбайливі руки,
Щоб довіку шанували діти і онуки
В рідній мові, в добрім слові, в заповітній мрії –
Дух Соборності, Любові, Віри і Надії!

Згине той, хто зазіхає на нашу свободу!
Україна стане раєм для свого народу!

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

4 бер. 2011 р.

Кесар Білиловський

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Кесар Білиловський,
що народився четвертого березня 1859-го року, писав:


Завіт
*****
Ти добре, синку, проживеш,
Як знатимеш, куди ідеш,
І як зумієш там, де став,
Стояти так, щоб не упав.
Ти добре, синку, проживеш,
Коли нікого не пригнеш,
І пройдеш так житейську путь,
Щоб ані бить, ні битим буть.
Ти добре, синку, проживеш,
Як сироті сльозу утреш,
Слабих від сильних захистиш,
Живих їх духом підкріпиш.
Ти чесно, синку, проживеш,
Коли з неправдою порвеш,
Бо правдою ти пройдеш світ -
Се мій святий тобі завіт.
Отак як, синку, проживеш,
То праведником і помреш,
Щоб, як з життям ти розстававсь,
Ридали всі, ти ж усміхавсь.

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

1 бер. 2011 р.

Михайло Козоріс

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Михайло Кірович Козоріс,
що народився другого березня 1882-го року, писав:


До Неньки-України
*****
Я чую, дзвін гуде. Гуде
Далеко ген полями
І кличе всіх, що тут живуть,
В обійми йти до Мами.
Я чую дзвін, як каже всім: -
Ідіть! Вона чекає -
Від тисяч літ, як день, так ніч,
Дітей дрібних глядає.
Гей, братчики і сестрички!
Зберімось разом згідно,
Підем туди до неї всі,
Вітати Неньку рідну.
І крізь поля, і крізь ліси,
Степами й по тернині -
Не злото-срібло їй несім,
А душі неповинні.
Наперед йду, ходіть і ви,
Геть з серця сум та жалі!
Як впаду, другий хай з ряду
Веде вас далі, далі.
З собою в путь візьміть лише
Знання й чуття гаряче,
І ясний світ, і кращий день
Україна побачить!..

*****



СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Березень

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

У березні народилися такі українські літератори:

1Г. Г. Гануляк (1883-1945)
Федір Михайлович Малицький (1900-1988)
Павло Андрійович Байдебура (1901-1985)
З. З. Каменкович (1915-1989)
А. Т. Середницький (1916)
Микола Михайлович Тимчак (1956)
Володимир Ляшкевич (1964)
Марія Олександрівна Дружко (1983)
2Михайло Кірович Козоріс (1882-1937)
Архип Юхимович Тесленко (1882-1911)
Мирон Михайлович Кордуба (1876-1947)
Олексій Васильович Савицький (Юхим Ґедзь, Олесь Ясний) (1896-1937)
Н. А. Халемський (1911)
Ф. Г. Швіндіна (1913-1944)
Василь Іванович Комендар (1926)
Мирослав Михайлович Аронець (1941)
Віктор Олександрович Гончарук (1954)
Людмила Василівна Таран (1954)
Любов Юріївна Долик (1965)
3Антін Степанович Любич-Могильницький (1811-1873)
Лев Костянтинович Панютін (Ніл Адмірарі) (1831-1882)
Наталена Королева (1888-1966)
Яків Григорович Савченко (1890-1937)
Юрій Карлович Олеша (1899-1960)
Герасим Іванович Шмигельський (Герась Соколенко) (1920-1945)
О. П. Мельник (1923-1969)
Станіслав Савович Стриженюк (1931)
Леонід Михайлович Тендюк (1931)
Валерій Володимирович Копійка (1962)
4Кесар Олександрович Білиловський (Цезар Білило, Цезарко, Ольгин, Іван Кадило) (1859-1938)
Н. В. Крахмальова (1926-2003)
Володимир Павлович Вихрущ (1934-1999)
Аркадій Юхимович Пастушенко (1934-1983)
Микола Степанович Литвин (1943)
Володимир Михайлович Івасюк (1949-1979)
Петро Миколайович Поліщук (1952)
5Леонід Іванович Глібов (1827-1893)
Наталя Львівна Забіла (1903-1985)
Микола Свиридович Рачук (1941)
6Петро Казимирович Добрянський (1930)
Олександр Іванович Білаш (1931)
Богдан Рубчак (1935)
Валентина Іванівна Давиденко (Осипець) (1955)
Оксана Данищук (1968)
7Г.М.Стрипський (1875-1946)
Володимир Самійлович Касакович (1931)
Віктор Васильович Гриценко (1946)
Оксана Володимирівна Чубачівна (Румеліді) (1964)
Ольга Григорівна Германова (1981)
8Василь Корнійович Миколюк (1904-1937)
М. С. Канюка (1922)
Федір Васильович Петров (1923)
Василь Федорович Соловей (1941)
Марія Антонівна Пономаренко (1945)
Ольга Володимирівна Слоньовська (1960)
Тетяна Бухтоярова (1966)
Катерина Олександрівна Калитко (1982)
Оксана Вікторівна Гундер (1984)
9Тарас Григорович Шевченко (1814-1861)
П. І. Леонтович (1825-1880)
Григорій Цеглинський (1853-1912)
Іван Іванович Мураній (1881-1945)
І. Д. Шевченко (Дніпровський) (1895-1934)
Микола Якович Олійник (1923)
Роман Іванович Болюх (1930)
Катерина Олександрівна Вайнраух (1941)
10Докія Гуменна (1904-1997)
Микола Григорович Роман (1936)
Тарас Іванович Сергійчик (1939)
Тарас Гаринальдович Петриненко (1953)
Ігор Петрович Бережний (1976)
11Василь Іванович Туманський (1800-1860)
Олександр Степанович Афанасьєв-Чужбинський (1816-1875)
В. М. Чечвянський (1888-1938)
Василь Петрович Бобинський (1898-1938)
Ольга Іванівна Шебивлок (1936)
Микола Іванович Коломієць (1941)
Микола Заруба (1950)
12Володимир І. Вернадський (1863-1945)
Володимир Іванович Бірчак (1881-1952)
І. Д. Бажинов (1931)
Нестор Іванович Чир (1938)
Федір Федорович Степанов (1939)
13Антон Макаренко (1888-1939)
В. Д. Нефелін (1907-1968)
Тимофій Гусинський (1920)
Марія Олександрівна Зобенко (1950)
Марія Едуардівна Вайно (Бушан) (1956)
Юрій Ігорович Андрухович (1960)
Галина Миколаївна Маніва (Лемешко) (1965)
Ірина Шувалова (1986)
14В. П. Коховський (1835-1891)
Василь Іванович Атаманюк (1897-1937)
Сергій Давидович Козак (1921-1993)
Олекса Костянтинович Лищенко (1942)
Всеволод Іванович Ткаченко (1945)
15Іван Балюк (1894-1915)
Й. М. Кисельов (1905-1980)
Юрій Андрійович Гойда (1919-1955)
Марія Миколаївна Мороз (Морозенко) (1969)
16Микола Шашкевич (1852-1908)
Христя Олексіївна Алчевська (1882-1931)
Юрій Дараган (1894-1926)
Богдан Іванович Козярський (1931)
Ігор Іванович Гаврилюк (1941)
Михайло Васильович Левицький (1948)
Євген Дзюба (1961)
17Леонід Манько (1863-1922)
Олесь Бабій (1897-1975)
Ю. П. Михайлик (Юрій Дольд-Михайлик) (1903-1966)
Павло Андрійович Оровецький (1905-1976)
Віктор Арнольдович Берешадський (1916-1972)
Олексій (Олекса) Федотович Коломієць (1919-1994)
Володимир Максимович Гаптар (1953)
18Василь Іванович Сільвестров (1888-1937)
Н. В. Суровцева (1896-1985)
В. Г. Безпалий (1901-1980)
М. М. Вороний (1904-1941)
Любомир Дмитрович Дмитерко (1911-1985)
Анатолій Павлович Непокупний (1932)
Олександр Григорович Стешенко (1939)
Олекса Гнатович Шеренговий (1943)
Ніна Юхимівна Гнатюк (1947)
Ніна Миколаївна Комашня (1949)
19Максим Тадейович Рильський (1895-1964)
Аркадій Панасович Любченко (1899-1945)
Ліна Василівна Костенко (1930)
Емма Андрієвська (1931)
Микола Васильович Костенко (1939)
Василь Наумович Басараба (1948)
20А. Марцинюк (1862-1938)
О. Х. Бобикевич (1865-1902)
Іван Іванович Калянник (Калянников) (1911-1939)
Володимир Потапович Шахнюк (1920)
Деже Гаврилович Ченгеря (1926)
Вільям Олексійович Лігостов (1930)
Климентій Іванович Михайлюк (Володимир Дуб) (1939)
Любов Євгенівна Бенедишин (1964)
Інна Володимирівна Немирована (1987)
21В. С. Гнилосир (Гнилосиров) (1836-1900)
Павло Андрійович Думка (1854-1918)
Г. М. Польова (1928)
Юрій (Георгій) Михайлович Мушкетик (1929)
Григорій Прокопович Бідняк (1933)
Василь Андрійович Марсюк (1938)
Євген Петрович Гудима (1941)
Олег Михайлович Герман (1948)
Людмила Григорівна Шевченко-Савчинська (1977)
Вікторія Черняхівська (1986)
22О. К. Коваленко (1880-1927)
Івана Ле (1895-1978)
Кесар Омелянович Андрійчук (1907-1958)
Микола Васильович Рішко (1931)
Михайло Осадчий (1936-1994)
Ігор Васильович Ліберда (1938)
Олексій Володимирович Ковалевський (1955)
Олег Вікторович Завадський (1968)
23Д. І. Каневський (1916-1944)
Іван Федорович Гребенюк (1918-1982)
Сергій Олександрович Осока (Нечитайло) (1980)
24Євген Іванович Безкоровайний (1947)
Юрій Григорович Буряк (1951)
Віра Федорівна Шмига (1956)
Ганна Юріївна Багряна (1981)
Катерина Калитко (1982)
25В. Г. Рубан (1742-1795)
Микола Васильович Левицький (1859-1936)
Лесь Гринюк (1883-1911)
В. П. Козаченко (1913)
С. І. Івченко (1925-1984)
Іван Омелянович Білий (1942)
Іван Семенович Нагірняк (1949)
Оксана Василівна Горкуша (1973)
26Федір Тихонович Кравченко (Теодор Орисіо) (1906-1985)
Казиміра Іванівна Полякова (1906-1980)
Михайло Михайлович Пилипчук (1924)
Володимир Данилович Бондаренко (1939)
Леонід Никифорович Терехович (1941-1992)
Степан Євстахійович Сапеляк (1952)
27Павло Платонович Чубинський (1839-1884)
Надія Юхимівна Приходько (1926-1980)
Петро Іванович Ковальчук (1931-1995)
Наталія Іллівна Бондарчук (1958)
Юрій Кучерявий (1977)
Олена Чус (1986)
28Олекса Андрійович Слісаренко (1891-1937)
Михайло Єхунович Могилевич (1920-1986)
Олександр (Олесь) Васильович Лупій (1938)
Степан Олександрович Бабій (1940)
Микола Борисович Славинський (1948)
Федір Кузьмович Млинченко (1956)
Валентина Петрівна Сторожук (Буздиган) (1966)
29Марія Степанівна Вольвач (Маруся Вольвачівна) (1841-1910)
О. М. Борковський (1843-1921)
Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська (Марійка Підгірянка) (1881-1963)
Ілля Володимирович Дубинський (1898-1989)
Андрій Михайлович Патрус-Карпатський (1917-1980)
Олександр Дмитрович Педяш (1952)
Марія Іванівна Воробей (Терещенко) (1953)
Катерина Олексіївна Міщенко (Васильчук) (1956)
30Олександр Дмитрович Королевич (Лесь Гомін) (1900-1958)
Олексій Якович Огульганський (1912-1996)
Володимир Леонідович Кашина (1917-1992)
О. І. Жолдак (1918-2000)
Мирослав Кушнір (1922-1944)
О.О.Пахучий (1931-1996)
Анатолій Іванович Григорук (1932)
Микола Корсак (1950)
Марина Степанівна Павленко (1973)
31Галина Гордасевич (1935-2001)
Георгій Петрович Шевченко (1937)

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

28 лют. 2011 р.

Платон Панченко

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Платон М. Панченко,
що народився двадцять восьмого лютого 1856-го року, писав:


Молодим сіячам
*****
Бажаю вам щастя - по серцю роботи,
Щоб вік вас не знали пекельні гризоти,
Щоб чистая думка у розумі чистім
До смерті світила промінням огнистим.
Бажаю вам щастя - по мислі дружини,
Щоб вас заспокоїла в злії години,
Щоб щиро до серця палкого горнула
Та ласкою силу у душу вдихнула.
Бажаю вам щастя - щоб правда настала
Й для праці тернисті шляхи прочищала,
Щоб легше було вам боротись з бідою
Та кермувати людей до розвою!
Коли ж ви з народом, всі вільні й щасливі
Забудете, друзі, години бурхливі, -
Згадайте про тих, що боролись до вас
Прибиті, вам шлях показали рукою.

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

25 лют. 2011 р.

Лариса Косач (Леся Українка)

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Лариса Петрівна Косач (Леся Українка),
що народилася двадцять п'ятого лютого 1871-го року, писала:


Співець (уривок)
*****
Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!

І розлягалась би завжди по гаю
Ясна-голосна
Пісня, й розквітла б у рідному краю
Новая весна.

Та хоч би й крила мені солов’їні,
І воля своя, —
Я б не лишила тебе в самотині,
Країно моя!

Сім струн (уривок)
*****
До тебе, Україно, наша бездольная мати
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється.

По світі широкому буде та пісня літати,
А з нею надія кохана
Скрізь буде літати, по світі між людьми питати,
Де схована доля незнана?

І, може, зустрінеться пісня моя самотная
У світі в пташками-піснями,
То швидко полине тоді тая гучная зграя
Далеко шляхами-тернами.

Полине за синєє море, полине за гори,
Літатиме в чистому полю,
Здійметься високо-високо в небесні простори
І, може, спітки тую долю.

І, може, тоді завітає та доля жадана
До нашої рідної хати,
До тебе, моя ти Україно мила, кохана,
Моя безталанная мати!

*****

Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так гостро іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?

Ти, моя щира, гартована мова,
Я тебе видобуть з піхви готова,
Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,
Вражого ж серця клинком не проб’єш...

Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту,
Потім її почеплю при стіні
Іншим на втіху, на смуток мені.

Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.

Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.

Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою...
Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам!

Досвітні вогні
*****
Ніч темна людей всіх потомлених скрила
Під чорні, широкії крила
Погасли вечірні огні.
Усі спочивають у сні.
Всіх владарка ніч покорила.

Хто спить, хто не спить, — покорись темній силі!
Щасливий, хто сни має милі!
Від мене сон милий тіка…
Навколо темнота тяжка,
Навколо все спить, як в могилі.

Привиддя лихі мені душу гнітили,
Повстати ж не мала я сили…
Зненацька проміння ясне
Од сну пробудило мене, —
Досвітні вогні засвітили!

Досвітні огні переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі,
Ще сонячні промені сплять, —
Досвітні огні вже горять.
То світять їх люди робочі.

Вставай, хто живий, в кого думка повстала!
Година для праці настала!
Не бійся досвітньої мли, —
Досвітній огонь запали,
Коли ще зоря не заграла.

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень