(за книжкою: Коельйо П. Алхімік. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. – 288 с.)
Сьогодні пропоную вашій увазі виписки з найвідомішого твору Пауло Коельйо – «Алхімік». Чесно кажучи, ставлення до цього твору мав досить упереджене: не дуже довіряю «світовим бестселерам» та іншій розрекламованій літературі – зазвичай вони повні «піни», яка засліплює очі, однак всередині складається переважно з пустоти. Та ще й в передмові автор зазначає, що за перший рік було продано лише дві книжки (до того ж одному і тому ж покупцеві). Єдине, що звабило – українська мова: вже трохи стомився перекладати самотужки, та й постійне читання російськомовної літератури вбиває «відчуття мови». Як і передбачав – нічого особливого (чи моє упереджене ставлення наперед притупило враження): у просту пригодницьку історію з претензію на філософський підтекст понасмикувано цитат з Нового Завіту та Корану, присмачено все це алхімічно-анімістичною містикою, подано під соусом пустельної екзотики – смакуй, загал. Вдруге читати не буду. Але дещо виписав і пропоную вашій увазі:
- Коли сильно прагнеш чогось, увесь Всесвіт готовий допомогти тобі досягти мети.
- Вівці довіряють людині, тому часто забувають довіряти власним інстинктам.
- Прості речі є найбільш незвичними.
- Якщо люди не виправдовують наших надій, то вони починають нам набридати.
- Найбільша брехня в світі – що у певну хвилину нашого існування ми втрачаємо контроль за своїм життям і ним починає керувати доля.
- Люди надто рано усвідомлюють сенс свого буття. Можливо, саме тому вони так рано відмовляються від нього.
- Всі дні однакові тому що люди перестають помічати приємні події, які відбуваються в їхньому житті.
- Люди бачать світ таким, у якому події розгортаються так, як їм хочеться, а не так, як вони відбуваються насправді.
- Ніколи не чини опору своїм мріям.
