(за книгою: Иеромонах Серафим (Роуз). Православие и религия будущего. – М.: Московское подворье Свято-Троицкой Сергиевой Лавры, 1997 – 144 с).
На противагу вчорашній містично-алхімічній книжці Пауло Коельйо "Алхімік" сьогодні пропоную повернутися до наших православних джерел і знову почитати отця Серафима (Роуза). Автор, що пройшов шлях від протестанської Методиської церкви через захоплення східними релігійними практиками до Православного чернецтва, розмірковує і, головне, дає аналіз хвилі захоплення людей різноманітними східними релігійними традиційними (і не дуже) течіями, а також розмірковує на тему НЛО та «нового» харизматизму. При цьому ґрунтовно послуговується як працями Святих Отців православ’я найдавніших часів, так і сучасних богословів. Рекомендується для прочитання як засіб «очищення» розуму після інформаційного гіперзасилля різноманітними кришнаїтствами, буддизмами, індуізмами та псевдохристиянством.
- Микола Бердяєв в жодні нормальні часи не вважався б православним християнином.
- Розбещувальна сила індуїзму неймовірна.
- Якщо ви скидаєте Бога живого, престол Його не залишиться порожній.
- Томас Мертон став особливою загрозою для християн, оскільки він виставляв себе споглядальним християнським ченцем, і його праці вже підірвали життєво-важливі основи католицизму – його чернецтво.
- Дзен-буддизм звертається до так поширеної в наші дні тонкої гордині тих, хто вважає, що може сам себе врятувати і тому не потребує ніякого Спасителя, крім самого себе.
