Леонід Федорук

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Леонід Євгенович Федорук,
що народився двадцять п'ятого грудня 1938-го року, писав:

Молюсь людині ***** Людині тій молюсь, що у труді Не відає ні втоми, ні спочинку, Що споконвік - у скруті і біді, Без радості від власного ужитку. Хоча орала землю, наче віл, І не з руки, а з серця засівала, Та картоплину, хліб її і сало Немов у прірву тяг двадцятий вік. Молюсь дядькам, що будять молотком Ніч безпросвітну і спішать у ранок. А ввечері, зі скрути, матюком Благословлять начальника і пана. Молюсь тіткам, що білі хусточки Проносять крізь усе життя, мов німби! Сільські мадонни! Ви царівни ніби… Якби не гуні та не… буряки. Тій матусі молюсь, яка дитя Своє несе у світ цей непутящий І марить аж до самозабуття, Що зміниться у нім хоч щось на краще. Молюсь людині, котра, наче птах, До волі проривається крізь пута, Всім нам потрібна та всіма забута У непроглядних буднях та святах. Молюсь, щоби хоч щіпка щастя нині Їй випала. Тепер! А не колись. О Боже мій, зі мною помолись За найземнішу на землі людину.

*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень