(за книгою: Иеромонах Серафим (Роуз). Человек против Бога. – М.: Издательство Сретенского монастыря, 2006).Сьогодні пропоную вашій увазі погляд відомого американського православного (нехай не дивує вас це поєднання) богослова отця Серафима (Роуза) на формування такого явища людської історії, як нігілізм. Проводячи нас від часів французької революції до сьогодення, отець Серафим показує поступовість зміни цього явища у формах реалізму, символізму, окультизму аж до нігілізму «руйнування», що набув особливого піднесення у 1914–1945 роках. Показано негативний досвід розвитку людства від заперечення Бога до повного духовного вакууму і подано шлях подолання цього емоційного розпачу через поступове відновлення зв’язку з Богом. Рекомендую прочитати як атеїстам (хоча отець Серафим саме у цій книжці досить аргументовано доводить, що атеїзм як такий взагалі не існує), так і християнам (особливо зверніть увагу на другу частину книжки). Я ж, як завжди, узяв на себе сміливість визбирати і перекласти українською кілька найцікавіших виписочок, що сподобалися точністю формулювань і глибиною думки. Користуйтеся:
- Безглузді злочини стають все притаманнішими нашому часу.
- Занадто легко сьогодні в атмосфері інтелектуального туману, який огортає ліберальні та гуманістичні кола, від співчуття до нещасного людині перейти до прийняття її ідей.
- Служити дияволу проти своєї волі неможливо.
- Читати праці і слухати лекції людей, які не вірять в істину – згубно, однак ще згубніше, коли істина підміняється освітою і наукою, які, перетворюючись на самоціль, стають лише пародіями на істину, якій вони повинні були б служити.
- Духовні помилки набагато небезпечніші простого матеріалізму.
- Все більше і більше простих людей починає з занепокоєнням шукати те, що могло б замінити Бога, померлого в їх серцях.
- Подібно своєму аналогу – похоті, цікавість ніколи не закінчується і ніколи не знаходить задоволення.
- Бог помер в серцях сучасних людей.
- Сумнівно, щоб існувала така річ, як атеїзм, тому що істинного Бога завжди заперечують тільки для того, щоб присвятити себе служінню якому-небудь іншому ідолу.
