(за книжкою: Такимото Тацухико. Добро пожаловать в N.H.K.! – TokyoPop, 2007. – 248 с.)
Цитати:
- Всі ми ні до чого. Просто з якоїсь причини все стає гірше і гірше.
- У цьому незрозумілому світі ми хочемо, щоб нами керував ще хтось.
- Чим жорсткіше я поводився зі своїм тілом, тим світлішою й світлішою ставала моя голова.
Враження: напевне, я вже застарий для подібних книжок (еротичні комп'ютерні ігри, лолікон, суїцид). Водночас, іноді й у мене буває бажання втекти від усього світу й забарикадуватися у квартирі. Тож певен, що книжка знайде свого читача (хоч я її точно перечитувати не буду, на відміну від попередньої
"Рік у пошуках Ва"). Примітно, що це вже не перша книжка, де головний герой віддає себе у підпорядкування іншій особі, аби та за нього вирішила його проблеми. Трохи втомившись від японських реалій, взявся за
«Бог завжди подорожує інкогніто» Лорана Ґунеля - а суть там практично та сама: доведений до відчаю молодик і таємничий рятувальник, що вимагає безумовного виконання усіх завдань. Але про це – вже наступного разу.
РS.
У книжці згадується твір Ґордера Юстейна «Світ Софії. Роман про історію філософії». Вже кілька разів натрапляв на згадки про цю книжку, до того ж вона вже є в українському перекладі Наталі Іваничук (Львів: Літопис, 2007. – 548 с.), тому відкладаю на поличку для наступного прочитання.
Немає коментарів:
Дописати коментар